Какие европейское государство не было захвачено монголами?
С каким из данных событий (процессов) связано слово «усобица»? Выберите варианты под которым обозначено данное событие (процесс). *

1 княжение Ольги
2 первый созыв Генеральных штатов во Франции
3 битва на Калке
4 съезд князей в Любече

Змінювалися міста, які ставали центрами культури. поліпшувався благоустрій міст. відбулися значні зміни у забудові населених пунктів. у просторих міських будинках, на освітлених вулицях вирувало нове життя . у центрі міст ставили будинки для державних установ, храмів тощо. вулиці вимощували бруківкою, цеглою, освітлювали газовими ліхтарями. у 80-х роках xix ст. у деяких великих містах з’явилися водопроводи (києві, одесі, харкові). на кінець xix ст. майже всі великі міста мали телефонний зв’язок. основним видом міського транспорту стала конка (транспорт з кінною тягою). у 1892 р. у києві почав діяти перший у росії електричний трамвай. усі ці нововведення позитивно впливали на побут міського населення, поліпшували культуру міст. невід’ємною частиною великих міст стали фабрично-заводські околиці з вузькими забрудненими вулицями, майже не освітлюваними вночі, забудовані промисловими підприємствами, , робітничими халупами і бараками. але і тут де-не-де з’являлися нові будівлі — на робітничих окраїнах будували чайні, магазини, корчми тощо. утім село ще довго жило в занепаді і нужді. багато селян покидали села і йшли в місто, де наймалися на роботу. промислові робітники вносили багато нового у традиційний селянський побут народних мас україни. з’явилися нові звичаї робітничої родини. відбувалися деякі зміни і в побуті села. все частіше у заможних селян з’являлися житлові кам’яні будівлі під залізним дахом, на село проникав одяг міського покрою, гумове взуття, швейна машина тощо. у побуті селян дедалі більше було фабричних товарів, змінювався одяг, сімейні відносини. українські народні традиції збереглися у будівництві жител робітничих селищ. поширеною була мазанка — це фактично варіант селянської хати, що мала сіни і кімнату. піч. стіл, підлога і три вікна були традиційними.

Как говорится в «Сокровенном сказании монголов», «империя была основана на коне». Табуны являлись главным богатством монголов. Количеством лошадей монголы определяли и силу войска. Соответственно, главным родом войск у монголов была конница, которая делилась на тяжелую и легкую. Тяжелая конница вела бой с главными силами противника. Легкая конница несла сторожевую службу и вела разведку. Она также завязывала бой, расстраивая с стрел неприятельские ряды. Монголы отлично стреляли из луков даже с коня.
   Структура войска монголов выглядела следующим образом. Нойон (начальник) имел дружину нукеров (друзей). Нукеры прежде всего были воинами, всегда готовыми к бою, и являлись ядром вооруженных сил племени. Постепенно дружина превратилась в гвардию, которая комплектовалась из представителей знати и из самых ловких, стойких и крепких людей племени.
   В основу организации войска была положена десятеричная система. Войско делилось на десятки, сотни, тысячи и десятки тысяч (тумены или тьмы), во главе которых стояли десятники, сотники, тысяцкие и темники. Начальники имели отдельные палатки, резерв лошадей и оружия. Особенностью монгольского войска было полное отсутствие колесного обоза. Допускались только кибитка хана и повозки особо знатных лиц.