Объяснение:
Індія з давніх часів привертала увагу купців, європейських монархів, усіляких авантюристів.У 18 ст основним товаром індійського єкспорту були високоякісні бавовняні тканини.Однак промислова революція зробила виробництво тканин дешевше в Європі, аніж в Індії.Стало вигіднішим привозити тканини з Англії, тому поступово наростало невдоволення англійським пануванням, яке згодом вилилося в могутнє повстання.
Все це призвело до того , що у 1858 році було ліквідовано Ост-Індійську комнанію,яка в свій час була верховною владою на півострові, бо набирала великого успіху. Та після повстання сипаїв політика Англії в індії суттєво змінилась.Відбулися зміни в колоніальній адміністрації.Був прийнятий закон "про постійну оренду".Відбувся поділ суспільства за релігійними, кастовими, національно-мовними ознаками.Наприкінці 19 ст почали формуватися національна промисловість і національний підприємницький капітал.
Отже на мою думку, колонізація Індії значною мірою повпливала на цивілізацію Індії.
Екатерина 2 вела "продворянскую политику". В 1785 году вышла "Жалованная грамота дворянству", которая закрепляла огромное количество прав и привилегий за верхними сословиями.
В этом же году вышла "Жалованная грамота городам", в которой говорилось о подтверждении права верхушке купечества не платить подушную подать и разделении населения на 6 разрядов(обыватели, купцы, ремесленники, иностранные купцы, именитые горожане и посадские).
Несмотря на привилегии, которые получили дворяне, их экономическое положение ухудшилось и образовались имущественные конфликты.
При Екатерине крестьяне, работавшие на не черноземной земле, платили оброк, а на черноземной отрабатывали барщину.
Также при Екатерине выросла торговля крестьянами.
