Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел: «У всіх студентів, які приїхали з нашої області, та й не тільки в студентів, настрій зараз революційний. Люди хочуть врешті-решт щось змінити. Влада це відчуває. І навіть коли ми виїжджали, за вказівкою згори було перекрито трасу. Тобто нам намагалися зашкодити приїхати до столиці й підтримати революційний рух. Нам же натомість хочеться відстояти справедливі результати виборів, а не ті, які надає ЦВК...» (учасник Помаранчевого м айдану, м. Новояворівськ). «Сьогодні можна скільки завгодно говорити про політичний характер рішень Верховної Ради і Верховного Суду України щодо визнання недійсними результатів другого туру голосування і недовіри Центральній виборчій комісії. Але при цьому не слід забувати, що саме вони відкрили єдиний за даних обставин – правовий і легітимний – вихід, розрядили гранично напружену політичну атмосферу і стали тим проблиском надії, що дав змогу відступити від безодні громадянського конфлікту, зберегти державну незалежність і територіальну цілісність України...» (екс-голова Верховної Ради України В. Литвин).

 Если ЭСЭ просто говорит - собеседнику это может показаться криком; если кричит - тому кажется, что он уже орет. Ему следует помнить об этом, общаясь с людьми. ЭСЭ очень разговорчив. Он может часами вести разговор, в котором со стороны собеседника раздаются раз в пять минут односложные ответы. Другой диалог ему и представить сложно. Он может бесконечно рассказывать, что с ним сегодня было, где он был, что видел, что вкусненькое ел и как это можно было лучше приготовить. А его самого очень расстраивает ситуация, когда он не может вставить и слова в чужой подобный "диалог". Все должно быть красиво и уютноХотя его жизнерадостная эмоциональность и является самой сильной его чертой, он ценит ее меньше, чем иные свои Лично сам он скорее всего считает своим главным талантом умение наводить вокруг красоту и порядок. У него прекрасный вкус, практически всегда и одежда, и прическа, и косметика красивы и эстетичны. Может перешить старую вещь во что-то новое и симпатичное. С успехом пользуется бижутерией, украшениями, разнообразными безделушками. Всегда старается внести праздничность в свой внешний вид. Эти свои использует не только для себя, но и для других. Может из любой "серенькой мышки" сделать "принцессу". Первый раз взяв в руки ножницы, сделает почти профессиональную стрижку. Вы только посмотрите, какой я деловой!Еще в школе ЭСЭ приходит к выводу, что в жизни нужны развитые деловые качества. И начинает потихоньку присматриваться, кто и как что делает, учится у предприимчивых и мастеровитых людей, обращает внимание на разнообразные рекомендации в этой области, которых сейчас появляется много. Интерес этот ЭСЭ не афиширует, делает все не напоказ, а для себя. Но если кто-то начинает учить его, "как жить", ЭСЭ воспринимает это "в штыки". 

Абсолютна монархія в Німеччині, порівняно з іншими західноєвропейськими країнами, мала певні особливості. Полягали вони, передусім, у тому, що цей абсолютизм встановлювався на загальному тлі феодальної роздробленості, тож абсолютна монархія утвердилася не в масштабах усієї держави, а нарівні окремих князівств.
 Утвердження абсолютизму було не наслідком тимчасової рівноваги сил дворянства та буржуазії, а проявом повного панування реакційних сил, перемоги реакції над буржуазним рухом і підкорення слабкої німецької буржуазії волі князів. Князівський абсолютизм був реакційним явищем. Якщо в Англії та Франції перехід до абсолютної монархії забезпечив створення централізованих держав, то в Німеччині княжий абсолютизм ще більше закріпив економічну й політичну роздробленість країни, гальмував її розвиток. Князі, фактично, перетворилися на незалежних правителів, звільнилися від військового обов'язку, зовсім не сплачували імператорові податків. Наймогутніші з них (курфюрсти) присвоїли собі право обирати імператора. Імператорська влада втратила значення єдиного загальнодержавного центру, перетворилася на почесне звання. Рейхстаг уже не мав свого колишнього значення. Імператорський суд став безсилим у боротьбі з територіальними князями.
Особливо яскраво абсолютизм князівської влади проявився в Пруссії та Австрії, що суттєво відрізнялися одна від одної. Пруссія, яка остаточно сформувалася у 1701 р., була онімечченою, централізованою державою, а її король - членом імперської колегії курфюрстів. Вищим органом державного управління була Таємна рада, що складалася з трьох самостійних департаментів: іноземних справ, юстиції та внутрішніх справ.