Каково было положение церкви в XI в.?

В конце 1810 года, после аннексии городов Ганзы и Герцогства Ольденбург, Наполеоновская империя достигла своего территориального пика. Она простирался на площади 750 000 км2 и насчитывала 44 миллиона жителей. В марте 1811 года Мария Луиза родила наследника. Династия оказалась надежной. Тем не менее, под очевидной стабильностью были признаки кризиса. Воинская повинность и финансовое давление продолжали вызывать возмущение и увеличивать непопулярность Наполеона. Аналогичным образом Континентальная блокада стимулировала большую оппозицию и по-прежнему подвергалась сомнению. Оккупация Рима и, в частности, изгнание Папы Пия VII в 1809 году, наполнили Наполеона горькой враждебностью набожных католиков по всей Европе. Во Франции также наблюдались признаки усталости с текущими требованиями войны, и надвигался общий кризис. Бюджетные дефициты и увеличение налогов вызвали недовольство, а спад в 1810-11 годах повредил промышленность. Континентальная блокада значительно повредила порты Франции и вызвала нехватку сырья из колоний, что нанесло ущерб промышленникам. Нехватка зерна вызвала бурные беспорядки, и несчастье распространилось по многим частям. Французские католики разделяли гнев других верных верующих. Наполеон терял поддержку среди знатных людей, его основной опоры, хотя оппозиция была немой.

Стремление Наполеона к власти привело к вершине его империи, но и к ее концу. Его усилия по раздавлению Великобритании и расширению Французской империи заставили его совершить три большие ошибки. В 1806 году Наполеон организовал блокаду для остальных европейских стран. В ответ на французскую блокаду британцы сделали свою собственную блокаду, которая была более эффективной, чем французская.

Еще одна важная ошибка – попытка Наполеона завоевать Португалию через Испанию. Испанцы начали партизанскую войну, которая вдохновила другие националистические идеи в других колониях. В 1812 году Наполеон пытался вторгнуться в Россию. Когда началась зима, русская армия напала на французов. Этот и другие факторы уменьшили количество солдат Великой армии с 420000 до 10000.

Воспользовавшись своей слабостью, Великобритания, Россия, Пруссия, Австрия и Швеция объединили свои силы и объявили войну Франции. Хотя Наполеону удалось создать армию, он был слишком слабым, и Франция проиграла войну.

Правління ярославичів. повстання киян у 1068-1069 рр.згідно з батьківським заповітом, після смерті ярослава  мудрого старший влади у державі син ізяслав у 1054 р. посів київський престол, святослав отримав чернігівську землю, всеволод -переяславську, ігор і в'ячеслав - відповідно володимир-волинський і смоленськ. так починає утверджуватися удільна система володіння руськими землями. слабкість великокнязівської влади виявилася одразу ж, бо святослав і всеволод відмовлялися визнавати старшого брата володарем русько держави. не маючи сил протистояти їхньом; опору, ізяслав у цьому ж 1054 р. погодився ні спільне з братами іння руссю. так виниі тріумвірат ярославичів на чолі з ізяславом який правив країною майже 20 років. нова формі правління засвідчила послаблення центрально влади й посилення політичних центрів на міс цях. на основі традиційного територіальноп ядра русі - руської землі починають формува тися три князівства - київське, чернігівське і переяславське. старші брати порушили заповіт. спочатк; вони обмежили участь у державному житті мо лодших братів ігоря та в'ячеслава, а після їхньої смерті прибрали до рук їхні володіння несправедливо обділені родини молодших ярославичів затаїли образу і згодом почали активи; боротьбу за владу. вони та інші князі-сироти котрих позбавляли уділів, дістали назву ізгої. кожен із братів ярославичів прагнув насамперед задовольнити власні інтереси, мало дбаючи про державні справи. бояри не змогли своєчасно оці нити й загрози з боку половців (кипчаків) - войовничих кочівників, котрі потіснили печенігії і з'явилися на південних рубежах русі. улітку 1068 р. половці напали на русь. у битв на р. альті ізяслав, святослав і всеволод зазнали нищівної поразки. безпорадність яро славичів у захисті краю викликала гострі невдоволення киян. вони зібралися на віче і звернулися до великого князя з вимогою да ти зброю й коней для боротьби з половцями оскільки той відмовився, 15 вересня розпоча лося повстання. загони городян рушили до цен тру міста. перелякавшись, ізяслав і всеволо^ втекли, а кияни, звільнивши ув'язненого полоцького князя всеслава, проголосили його великим князем. однак новий володар русі не спромігся н зміцнити центральну владу, ні зберегти її зг собою. коли наступного року ізяслав підійшов з військом польського короля, всеслав утік до полоцька. кияни зібрали віче і, визнаючи свою провину, запросили ; святослава й всеволода на великокнязівський стіл. брати запропонували зайняти його ізяславу. той погодився, але поперед себе направив £о києва сина мстислава, котрий стратив 70 зачинщиків повстання, а шших осліпив. у травні 1069 р. до столиці вступив сам ізяслав; тріумвірат поновився.