Процес становлення кримськотатарського національно-визвольного руху розпочався у 80-х рр. XIX ст. Його основні ідеї сформувалися в Туреччині й пов’язані з виникненням руху молодотурків, які боролися проти султанської монархії в країні і всього того, що перешкоджало розвитку турецького народу. У Стамбулі, що був тогочасним центром освіти, татарська інтелігенція під впливом молодотурків стала розвивати свій рух. Молодотатари, як їх називали, відіграли помітну роль у подальшому розгортанні кримськотатарської національно-визвольної боротьби. Вони вважали за необхідне відмовитися від традиційного для татарського суспільства клерикалізму, боротися за підняття рівня освіченості народу, за зміни у традиційній соціальній структурі й статусі жінок. В економічній сфері вони виступали за визволення селянської праці від будь-якого гноблення.
Шляхта обладала бОльшими политическими правами, нежели мещане или крестьяне, поэтому, когда восстание показало наличие реальной угрозы самодержавию с ее стороны, царское правительство усилило этот процесс, чтобы уничтожить возможность повторения восстания. Многие шляхтичи не смогли документально подтвердить свое дворянское происхождение, и в основном это была средняя или мелкая шляхта, т.е. основные участники восстания. Перевод их в разряд крестьян или мещан ослабеванию опасности с их стороны.
