Какин племена подсинилт себе гунны​

Жанна захищалася з рідкісною мужністю й винахідливістю, але 2 травня 1431 роки їй було пред’явлено звинувачення в чаклунстві (звинувачення в єресі відпали) і було запропоновано відректися від віри в «голосі» і від носіння чоловічого одягу. Під страхом смерті вона погодилася на зречення і 28 травня була засуджена до довічного ув’язнення. Однак у в’язниці їй підкинули чоловічий одяг, що означало рецидив злочину і автоматично вело до смерті. Незважаючи на явну провокацію, Жанна заявила, що одягла чоловічий одяг добровільно, що бере зречення назад і шкодує про нього. Два дні потому — 30 травня 1431 року її заживо спалили на ринковій площі Руана. За свідченням очевидця, секретар англійського короля, «повернувся після страти Жанни, стогнучи, і плакав про те, що він бачив там, кажучи: «Ми всі загинули, бо спалили людину добру і святу»». Процес реабілітації Жанни було розпочато в 1455 році на прохання її матері. В ході процесу були заслухані 115 свідків, і нарешті, 7 липня 1456 року в присутності папського легата Жанну реабілітували. При цьому беатифікована вона була тільки в 1909 році, а канонізована — в 1920.

Д

Объяснение:

Екатерина 2 была замужем за Петром 3, которого откровенно не любила  и их брак носил скорее вынужденный характер. Немка по происхождению, она была сторонницей распространения немецких порядков в России и откровенно презирала абсолютно все русское, окружив себя немецкими советниками и приглашая в страну все большее количество деятелей политики, науки, культуры из Германии и германоязычных стран. 17 июля 1762 Петр 3 умер (официальная версия), а на самом деле был убит в результате заговора, организованного его женой Екатериной 2 и ее фаворитами (любовниками). Екатерина с самого рождения недолюбливала своего сына от нелюбимого мужа, который был как две капли воды похож на своего отца, и держала его на расстоянии от себя, подарив ему для этого имение в Гатчине. Павел жил в Гатчине с супругой, Марией Федоровной, содержал несколько отрядов различных родов войск и проводил учения; мать его называла их "гатчинская армия". Павле был хорошо осведомлен о свержении отца, и знал об истинном отношении матери к себе. Известно также, что мать сама распространяла о сыне нелестные слухи, и стремилась к передаче российского трона сыну Павла 1, Александру, в обход Павла. Павел не разделял про-немецких взглядов матери, и вообще создавалось впечатление о нарочном его поведении вопреки всем решениям матери и ее политике. Интересовался французской культурой и философией, был тайным поклонником талантом Наполеона Бонапарта, планировал вместе с Францией вступить в войну с Британией. Сам Павел также как и отец погиб в результате переворота, в марте 1801 года.