Німеччина
На початок ХІV ст. Священна Римська імперія залишалась великим політичним утворенням у Західній Європі, однак, без внутрішньої єдності. У 1291 р. на території імперії утворилось ще одне об‘єднання – Швейцарський союз
Вільні общини трьох альпійських "лісних земель" – Швіца, Урі, Унтервальдена – об‘єднались для протидії Габсбургам, які хотіли їх підкорити і оволодіти перевалом Сен-Готард, що зв‘язував Німеччину та Італію.
У 1315 р. швейцарська піхота із селян розбила кінноту Габсбургів біля гори Моргартен (південніше Цюріхського озера). До союзу в ХІV ст. примкнуло декілька "міських кантонів", в т. ч. Люцерн, Цюріх, Берн. Однак, фактичної автономії конфедерація домоглась лише у ХVІ ст.
Італія
У XIV – XV ст. Італія залишалася політично роздробленою країною із різноманітними формами державності. Південна Італія і Сицилія входили до складу створеного норманами Сицилійського королівства (з XV ст. воно називалося Королівством Обох Сицилій). Середню Італію обіймала Папська область — теократична держава Римських пап. У Північній і частково Середній Італії склалося кілька десятків держав, сильнішими з яких були Венеціанська і Генуезька республіки, герцогство Мілан, Флоренція та інші, що формально входили до складу Священної Римської імперії (крім Венеції).
Англія
З кінця УШ до середини X ст. північно-східна частина Англії була під владою вікінгів - датчан, які поступово заселили Англію. Близько 886 р. англосакси уклали з датчанами договір про поділ Англії. Південно-західна частина залишилася за англосаксами, а північно-східна діставалася датчанам.
