Принцип рівності передбачає чотири основні аспекти, які суттєво відрізняються один від одного, хоча і не є незалежними:
Рівна повага в межах певної схеми процесу ухвалення постанов — вимога виявляти рівну повагу до думки кожного;
Об'єктивне ставлення — вимога однакового розгляду однакових випадків.
Рівність розподілу — вимога отримання кожним рівної частки певного блага;
Рівність результату — вимога, згідно з якою індивіди після процедури розподілу повинні опинитися в однакових умовах.
Принцип рівності являє собою діалектичне поєднання концепцій формальної і фактичної (реальної) рівності. Саме це дозволяє забезпечити у праві чесну (справедливу) рівність можливостей як провідну сучасну інтерпретацію ідеї рівності.
Принцип правової рівності може бути описаний за до формули «диференційована рівність з можливостями позитивних дій». Вона виводиться із того, що:
-усі, хто знаходиться в однаковому становищі, мають рівні права, свободи та обов'язки і є рівними перед законом і судом,
але права, свободи та обов'язки є різними, коли право враховує розумні й об'єктивні відмінності між особами або створює тимчасові сприятливі умови для певної категорії осіб з метою компенсації існуючої фактичної нерівності.
Объяснение:
