сегодня я вам расскажу о город на берегу средиземного моря, в 14 милях к западу от канопского рукава нила. александрийканопского рукава нила. александрийских евреев начинается с основанияских евреев начинается с основания города александром великим в 332 году дохрист. эры, при котором они присутствовали (иосиф, «против апиона», ii, 4; «древн.», xix, 5, § 2). при птоломеях их число значительно возросло, и уже в iii веке дохрист. эры они составляли крупную часть населения. посмотрите посмотрите налево здесь обозначен самый самый крупный порт египта
День у римлян розпочинався о третій (за нашим часом о дев’ятій) годині ранку. Римлянин снідав хлібом і вином, інколи сиром і медом. Потім ішов у своїх справах: до суду чи сенату. Багатий громадянин приймав бідних, роздавав їм їжу і гроші, сподіваючись, що його підтримають під час виборів. Обідали холодними та гарячими стравами, рибою, хлібом, вином. Після обіду розпочиналася сієста — час відпочинку. Робота всіх установ припинялася. Зачинялися храми, купецькі крамниці. Винятком були лише засідання сенату й суду, народні збори. Інколи раби також продовжували роботу в полі. Після сієсти римляни займалися спортом, ішли до терм, тренувалися на Марсовому полі. Потім вони вечеряли.
Улюбленими розвагами римлян були бої гладіаторів і перегони на колісницях. Десятки тисяч римлян збиралися до амфітеатру, щоб побачити, як гладіатори, звезені з різних провінцій, вбивали один одного чи боролися з хижими звірами — левами, ведмедями, биками. Інколи гладіаторські бої тривали по півроку. Долю переможеного гладіатора вирішували самі глядачі. Великий палець, що показував униз, означав смерть, піднятий угору — життя. Вигравши багато боїв, раб- гладіатор міг дістати волю.
Мешкали римляни залежно від статку або в інсулі (багатоповерховий багатоквартирний будинок), або в палаці, або в атріумі.
Атріум — дім заможного римлянина, який мав внутрішній двір, оточений із чотирьох боків критою колонадою (перестиль). У перестилі серед квітів і фонтанів сім’я проводила свій вільний час. Складовою дому були бібліотека та ойкос — велика зала для прийомів. У такому будинку із часом підлогу почали покривати мармуровою плиткою, а потім і мозаїкою. Стіни розписували фресками. Стелю прикрашали золотом і слоновою кісткою. Змінювалося й умеблювання кімнат: замість старих дубових меблів з’явилися меблі з деревини цінних порід, що завозилася зі Сходу. Разом із предметами побуту заможні римляни запозичували з Греції та країн Сходу також моду і звичаї. Дім оточували мурами. Зовні на стіні висів дзвіночок, який сповіщав господарям про прихід відвідувачів. На порозі мозаїкою було викладене слово «savle» — «будь здоровий», а інколи — мозаїчне зображення собаки.
Для обігрівання будинків римляни використовували водяне й парове опалення, яке підігрівало підлогу.
