Йосип II проводив жорстку централізаторську політику. Йосип II надав селянам особисту свободу, дозволивши їм укладати шлюби без відома і дозволу їх панів, вільно займатися торгівлею і ремеслом і розпоряджатися своїм рухомим майном. Якщо пан вимагав від селян виконання більшої кількості повинностей, ніж це було передбачено законодавством, вони могли звертатися зі скаргою до Верховного Суду.
