Тема. Міжнародні відносини у др.. п. ХІХ – на поч.. ХХ ст..
І. Дайте одну правильну відповідь.
1. Утворення франко-російського союзу:
а) 1893–1895 рр.; б) 1891–1893 рр.; в) 1890–1893 рр.; г) 1889–1893рр.
2. Друга Марокканська криза виникла у:
а) 1895 р.; б) 1906 р.; в) 1907 р.; г) 1911 р.
3. Створення Троїстого союзу:
а) 1884 р.; б) 1892 р.; в) 1883 р.; г) 1882 р.
4. Італійсько-турецька війна тривала у:
а) 1907-1908 рр.; б) 1905-1911 рр.; в) 1911-1912 рр.; г) 1909-1912 рр.
5. Сан-Стефанський мирний договір проголошено у:
а) 1887 р.; б) 1878р.; в) 1897 р.; г) 1889 р.
6. Друга Балканська війна відбувалась у:
а) 1912 р.; б) 1913 р.; в) 1914 р.; г) 1907 р.
7. Росія приєдналась до «Антанти» у:
а) 1904 р.; б) 1905 р.; в) 1909 р.; г) 1907 р.
8. Російсько-японська війна відбулась у:
а) 1904-1907 рр.; б) 1905 -1907 рр.; в) 1904-1905 рр.; г) 1905-1906 рр.
9. Іспано-американська війна відбулась у:
а) 1904 р.; б) 1905 р.; в) 1898 р.; г) 1907 р.
10. Австро-Угорщина анексує Боснію і Герцеговину у:
а) 1903 р.; б) 1905 р.; в) 1909 р.; г) 1907 р.
ІІ. Про які поняття йде мова?
………………………………………. — державна ідеологія, направлена на
виправдання політики постійного нарощування військової міці держави і,

одночасно з цим, допустимості використання військової сили при вирішенні
міжнародних і внутрішніх конфліктів.
…………………………………………………….. — це політичне
протистояння двох або декількох держав (а частіше — цілих військових
блоків) за перевагу в області збройних сил.
ІІІ. Дайте визначення поняттям:
Агресія –



Військова диктатура –



ІV. Дайте стислу відповідь на запитання: В чому полягали основні
стратегічні плани Австрійської та Російської імперій у І Світовій війні?

Как либеральные реформы повлияли на общественное движение в стране?

• либеральный лагерь

• революционный лагерь

• революция

• народники

• экстремисты

• А. И. Герцен

• Н. П. Огарёв

• Н. Г. Чернышевский

• Н. А. Ишутин

• С. Г. Нечаев

1. Либеральный лагерь в общественном движении второй половины XIX в. В либеральном лагере в 1860-е гг. сложилась странная ситуация. Реформы, проводившиеся правительством, приветствовали и западники, и славянофилы. Либералы работали и в Редакционных комиссиях, готовивших правительственный проект отмены крепостного права, и в дворянских губернских комитетах. Поэтому им оставалось критиковать только сам метод проведения преобразований «сверху» и сетовать на то, что обществу власть отвела всего лишь роль заинтересованного наблюдателя.

Дошло до того, что в 1860-е гг. либеральный лагерь был вынужден отказаться от своего основного программного положения — требования введения в России представительного правления и принятия конституции. Подобное требование, по мнению либералов, могло испугать правительство, вставшее на путь реформ. Кроме того, и конституция, и парламент (или Земский собор) в тот момент могли быть только дворянскими — либералов, ратовавших за установление в российском обществе мира и сословного единства, это не устраивало.

1) тормозило торговлю и развитие промышленности, то есть фактически ставило Россию в положение второстепенного государства;

препятствовало приросту капитала;

приводило в упадок помещичьи хозяйства: крестьяне отрабатывали барщину неохотно, а значит, неэффективно.

2)Император Александр 2 считал, что отмена крепостного права, является жизненным вопросом от которого в дальнейшем будет зависить многое для страны. Именно Александр 2 решил произвести крестьянскую реформу и приложил все усилия к тому, чтобы она была осуществлена.

Подготовкой реформы занимались Секретный комитет (с 1857 г.) и Главный комитет по устройству сельского населения (с 1859 г.). С момента обнародования манифеста отменялось крепостное право, и крестьяне получили личную свободу. На освобожденных крестьян распространялось действие общих гражданских законов. Крестьяне наделялись полевой и усадебной землей за выкуп. До заключения выкупной сделки бывшие крепостные считались временнообязанными, т. е.продолжали выполнять феодальные повинности.