В ответ на такую дерзость, многотысячное персидское войско, под личным командованием персидского императора Мразиша, выдинулось в сторону Греции. Встретить их вышли всего-навсего 300 войнов из города Спарта. Но это были не просто солдаты, а воспитанные с детства могучие воины, связанные узами настоящей мужской дружбы. Так, например, в Спарте мужчины с утра до самого вечера трудились в шахтах, что делало их руки необычайно сильными.
Эти 300 спартанцев, приняли бой в узком глиняном ущелье и сдерживали персидскую орду на протяжении нескольких суток. И хотя они погибли все до единого, их мужество и героизм произвели такое впечатление на императора Мразиша, что он приказал повернуть войска и оставить греческие полисы в покое. Это героическое событие, многократно описывалось в многочисленных литературных произведениях и даже в современных фильмах.
Бідні селяни Стародавнього Риму жили в хатинах, збудованих з дерева і соломи.
Житла багатих аристократів – це просторі будинки або навіть палаци з садами (вілли), штучними водоймами і пагорбами, водоспадами і терасами. Будинок ділився на гостьові і призначені для приватного життя частини. У центрі будинку було відкрите приміщення – атрій. Посередині атрія був басейн, в центрі якого була статуя. Басейн оточували колони. У даху над ним робився отвір, щоб через нього проникало світло. Стіни багатьох будинків прикрашалися розписами, підлога – мозаїкою
У холодну пору будинки опалювалися. Римляни першими придумали систему центрального опалення. Під час будівництва на нижньому поверсі установлювали спеціальні каміни.
Заміські вілли римських багатіїв оточували красиві сади зі скульптурами. Нерідко тут були домашні зоопарки з дивовижними тваринами.
У Римі та інших містах існували багатоповерхові будинки – інсули з кімнатами-комірками, в яких жила біднота. Ці будинки нагадували мурашники. Будинки ремісників в містах будувалися з підручних матеріалів. Вони були невеликі і не дуже зручні. До житлового приміщення примикала майстерня
