1. Квартали бідноти забудовували багатоповерховими спорудами. Кімнати в таких будинках були без елементарних зручностей, вони здавалися в оренду римським бідарям, умови життя яких у Римі були жалюгідними. Однак іншого притулку міський плебс не мав, тож біднота з усієї Італії скупчувалася в столиці. Удень і вночі на вулицях Рима стояв гамір, стукотіли бруківкою колеса возів і підкови коней.
2. Квартали ж римських багатіїв були розташовані на Палатйнському пагорбі — у місцевості з чистим повітрям. На гроші знатних і заможних громадян будували величезні чудові споруди громадського призначення — храми, портики, терми. Для загальних свят споруджували іподроми й цирки, на арені яких відбувалися кінні та колісничні перегони, гладіаторські бої. Центром політичного й громадського життя Рима став Форум — центральна площа, прикрашена базиліками, храмами та вівтарями. Тут проводили більшу частину дня заможні й знатні громадяни. Основні новини політичного й приватного життя можна було почути тільки на Форумі, де відбувалися народні збори, влаштовували торги й здійснювали суд.
Экономика Индии в период британского правления (1858—1947) носила колониальный характер и являлась, наряду с армией и гражданской администрацией, важным инструментом управления покорёнными территориями. Экономика отдельных территориальных образований (президентств, провинций, «туземных княжеств») имела свою хозяйственную специализацию и не всегда была ориентирована на общеиндийский рынок. Британские власти проводили политику сдерживания национальной консолидации различных народов и поддерживали территориально-хозяйственную раздробленность колонии. Важными вехами в развитии индийской экономики были строительство железных дорог и портов, а также появление фабричного текстильного производства.
