Эссе на тему интервью с шаньюем модэ Заранее класс история Казахстана ​

При августе был создан четко работающий бюрократический аппарат, налажена система администрирования в провинциях (в частности наказание за вымогательство, развита система фиксированных налогов вместо откупов), принят ряд важнейших мер по защите частной (в том числе и в первую очередь земельной) собственности как мелких, так и крупных собственников. армия перестала быть дестабилизирующей силой, легионы превратились в постоянные воинские подразделения, многие из которых сохранялись на протяжении веков. были усилены полицейские части, создана преторианская гвардия. значительно расширились границы империи. восточные походы августа интересовали мало, а вот на севере достижения его полководцев были огромны. (и поражение от германцев легионов вара в тевтобургском лесу в 9 г. до н. э. не меняет этого вывода.) северные границы государства продвинулись до дуная, к империи были присоединены четыре провинции: реция, норик, паннония и мезия. принцепс стремился к тому, чтобы представители всех сословий, всех провинций ощутили себя жителями одного государства, осознали свое место в социальной иерархии, что при единоличной, абсолютной власти августа было сделать проще, чем при старой олигархической, республиканской форме правления. октавиан также пытался реформировать религиозную, нравственную и социальную жизнь римского народа. он восстанавливал заброшенные храмы, вышедшие из обихода ритуалы, поощрял деятельность жречества и в целом прилагал усилия, чтобы оживить старые религиозные традиции, проникнутые патриотическим духом. в сфере морали он пытался восстановить священное отношение к и стимулировать рождаемость. измена была объявлена преступлением, за свою распущенность пострадали даже дочь и внучка самого принцепса, изгнанные им из рима.

Магнати

представники шляхетського походження, родової й багатої знаті, великі землевласники.

Шляхта

провідний привілейований суспільний стан, що складався із вихідців різних соціальних груп, яким надавалися широкі політичні, майнові права та свободи і які несли військову службу.

Князі (титулована знать)

становили єдиний замкнутий стан, тому ні за багатство, ні за гроші, вплив чи владу не можна було стати князем, оскільки цього статусу міг набути тільки син князя (за кровним спадковим принципом).

Пани (заможна шляхта)

найзаможніші феодали, які вирізнялися родовитістю та спадковим землеволодінням; були членами великокняжої ради та брали участь у військових походах із власними військовими загонами.

Зем’яни (середня шляхта)

нащадки слуг, які здійснювали військову службу, завдяки чому отримували спадкове землеволодіння та певні шляхетські привілеї.

Бояри (дрібна шляхта)

виконували різного роду доручення та особисто несли військову службу; у своїх володіннях мали певні земельні наділи за рахунок виконання своїх обов’язків перед королем чи князем.

Духовенство

«церковні люди», – окремий привілейований стан у суспільстві, не підлягав світському суду, мав свою власну ієрархію.

Чорне

ченці та черниці.

Біле

світські парафіяльні священики.

Міщани

міське населення, яке займалися ремісничою та торговою діяльністю.

Патриціат

найзаможніші та найвпливовіші купці і ремісники.

Бюргерство

цехові майстри та середній клас населення.

Міський плебс

дрібні торговці, ремісники, вільні селяни.

Селяни

домінуюча частина населення, серед якого були як особисто вільні селяни, так і ті, що були прикріплені до свого наділу, відповідно – феодала.

Слуги

селяни, які відбували особисту службу при своєму господарі, у разі потреби виступали із ним у військовий похід та виконували різного роду доручення.

Данники

сплачували данину за користування землею, а також мисливськими й бортними угіддями; натуральна данина поступово витісняється грошовою платою.

Тяглі

відробляли панщину, та працювали в господарстві свого господаря здійснюючи «тяглу» службу, тобто разом зі своєю худобою обробляли землю, сплачували податки та виконували різного роду повинності.