Историки в основном выделяют четыре региона, в которых формировался современный восток США: Новая Англия на севере, колонии на берегах Чесапикского залива на юге, Средние (Срединные) колонии на атлантическом побережье между ними и колонии, образовавшиеся южнее Чесапикского залива. Некоторые авторы выделяют также пятый регион, фронтир, не имеющий выхода к океану и не обособленный политически[1]. Большая часть местного индейского населения к началу колонизации уже вымерла из-за новых для него болезней, занесенных в Америку мореплавателями и миссионерами ещё до конца XV века.[2].
У Х-ХІ ст ігається пожвавлення старих і поява нових міських центрів. Це було зумовлено вагомими економічними процесами, передусім розвитком сільського господарства. У цей період поширилося двопілля, збільшилося виробництво зернових і технічних культур, розвивалося садівництво, виноградарство, городництво, тваринництво. Надлишок сільськогосподарської продукції селяни почали обмінювати на вироби ремісників. Так виникли передумови для відокремлення ремесла від сільського господарства.
Водночас своє вміння вдосконалювали й сільські ремісники — гончарі, ковалі, теслі, ткачі, бондарі, шевці. Як вправні майстри, вони дедалі менше часу займалися сільським господарством, виконували роботу на замовлення, обмінювали власну продукцію, намагалися віднайти шляхи її реалізації. Тому ремісники йшли в такі місця, де можна було і продати свої вироби, і придбати необхідну для роботи сировину. Саме із сільських ремісників склалося первісне населення середньовічних міст, де ремесло набуло самостійного розвитку. У містах також осідали купці та селяни-втікачі.
Если будит полезно поставте 5 звёзд
