Відповідь:
XVI - перша половина XVIII ст. були важливим етапом розвитку української культури. Продовживши традиції давньоруської культури, українська культура виявилася в важких умовах. Але в народі знайшлися сили, які забезпечили не тільки виживання національної культури, але і подальше її піднесення як самобутньої, з властивими тільки їй рисами-
Культура:
- У другій половині ХVІІІ ст. українська культура ще по інерції продовжувала бурхливо розвиватися.
- В українській культурі з’явилася постать світового значення — Г. Сковорода.
- Наприкінці століття українська культура швидко стала втрачати свій самобутній характер, її видатних представників було інтегровано до російської культури, а вона сама стала набувати рис провінційної.
Друкарство:
1. Друкарський дерев’яний прес.
2. Латунний гвинт з надгвинтником.
3. Рама для складання набору.
4. Дві латунні таблиці, одна вживалася як основа для наборної форми, другою притискували папір до набору.
5. Наборна каса.
6. Матриці для відливання літер.
7. Шрифт.
8. Метал для відливання літер та інші речі.
Пояснення:
Люди пользуются ресурсами весьма нецелесообразно, это затуманивает картину всеобщего ухудшения. В восприятии отношений человеческого общества и природы существует несколько концепций.
Велика вероятность невозможности познания всех многообразных и опосредованных связей природы. Преклоняясь перед «разумом» природы, её гармоничностью, эта стратегия отрицает целесообразность всякой человеческой деятельности по использованию и преобразованию окружающей природной среды.
Отправные начала следующего вида стратегии строятся на том, что в природе есть свои недочёты, вакуумы и задача человека состоит в их исправлении и заполнении пустот. Данная концепция прямо противоположна предыдущей. Это — стратегия безоглядного хозяйствования в мастерской природы, стратегия ломки её законов и принудительного подчинения их воле людей.
Так же природы к саморегуляции, к поглощению и переработке вредных веществ, вносимых туда человеком. Сам человек исторически адаптироваться к окружающей его среде и постепенно при свой организм к тем компонентам, которые искусственно существуют уже не в природной, а созданной им окружающей среде.
