Причин несколько, но основные можно выделить:
Рост владений отдельных феодалов, хоть их владения и считались мелкими, но по факту зачастую они не уступали по силе и богатству центральному правителю. И этот момент давал возможность ставить свои интересы выше интересов правителя.
Невозможность поддерживать постоянную и быструю связь со всеми своими территориями. Известно, что правители того времени контролировали ситуацию на местах приезжая лично, а это очень низкая мобильность для власти и как следствие из за этого в большем авторитете была «местная» власть.
Слабые экономические связи, торговля поддерживалась на маленьких расстояниях, а значит и политического единства подкрепленного материальной базы практически не существовало.
Сила влияния городов росла, но только поблизости.
Середньовічна школа
Невелика кімната з низькою
склепінчастою стелею. Крізь вузькі
вікна ледь пробиваються тонкі
промені сонячного світла. За довгим
столом сидять хлопчики різного
віку. Справний одяг видає дітей
забезпечених батьків — бідняків тут
точно немає. На чолі стола —
священик. Перед ним велика
рукописна книга, неподалік лежить
купка різок. Священик бубонить
молитви на латині. Діти механічно
повторюють услід за ним
незрозумілі слова. Триває заняття в
середньовічній церковній школі.
Найнижчі церковні школи готували в
основному парафіяльних священників.
Платне навчання рповодилось латиною.
Школу відвідували діти феодалів, багатих
міщан, заможних селян. Навчання
розпочиналося із зазубрювання молитов і
псалмів. Потім учнів знайомили з
латинським алфавітом і вчили читати ті
самі молитви по книжці. Часто ця книжка
була єдиною в школі
Близько трьох років ішло на навчання
писемності, учні вправлялися спочатку на
покритій воском дощечці, а потому
навчалися писати гусячим пером на
пергаменті. Крім читання та письма
навчалися зображати числа за до пальців, заучували табличку множення,
тренувалися у церковному співі і
знайомилися з основами католицького
віровчення
