Задание 2. Стр.145
Определи преимущества и недостатки армии Спартака.
В таблице номера ответов.
Преимущества:
Недостатки:
1.В армию Спартака входили рабы разных национальностей.
2.В битвах с армией Спартака легионер мог накопить денег, а после
службы получить от государства землю и заняться мирным трудом.
3.Рабы стремились стать свободными и вернуться на родину.
4.Наемники могут повернуть свое оружие против кого угодно.
Наемников можно перекупить.
5.Не было согласия среди руководителей восстания.
6.Наемное войско воюет за деньги, а не за родину​

С 1952 года в Египте было обнаружено пять пустотелых сфинксов, каждый из которых служил местом казней и одновременно могилой казненных. Раскрывшие тайну сфинксов археологи с ужасом обнаружили, что костные останки многих сотен трупов толстым слоем покрывали полы сфинксов. С потолков свисали кожаные ремни с остатками костей человеческих ног. Считают, что среди этих трупов могли быть и рабочие строившие пирамиды и гробницы египетских фараонов, и принесенные в жертву ради сохранения их тайн. (Возможно, именно из-за того, что сфинксы служили местом казней и повешений, греческое название «сфинга» и обозначает слово «удушать»).

Прагнення здобути незалежність змусили не одне покоління стати до боротьби за самобутність власної культури, мови, літератури та мистецтва. Провідною силою у вирішенні цього питання виступила українська інтелігенція. Тоталітарний режим Сталіна вважав укр. інтелегенцію потенцію загрозою для його політики. Саме тому з 1929 року інтелегенція зазнає утисків з боку влади. Саме ВАПЛІТЕ в особі Миколи Хвильового розпочало літературну дискусію 1925 – 1928 рр. і перемогло в ній, довівши наявність і необхідність національної, специфічної української літератури, орієнтованої на Європу, а не на Росію  Це були люди, які основними складниками свого світогляду ставили самостійність мислення, віру у власні ідеали, розуміли важливість спирання у своїх творіннях не на маси, а на індивідуальність. Такі погляди і викликали незадоволення тоталітарного режиму

На першому етапі наступу тоталітарної машини на «потенційну опозицію на Україні» (1929-1933) постраждала творча інтелігенція. Сталін вбачав в українській інтелегенції співпрацю з антирадянськими організаціями. Загалом характерною рисою першого етапу є, хоча і сфабриковане, але формально наявне обґрунтування репресій Реальною причиною тиску на інтелігенцію є боротьба з «пережитками» українізації та спроби знищити всіх, хто був якимось чином пов'язаний з раніше репресованими митцями. Кульмінацією подій радянського репресивного режиму стало 3 листопада 1937 року, коли «на честь» 20-ї річниці «Великого Жовтня» у Соловецькому таборі особливого призначення було розстріляно більше сотні представників української інтелігенц гається відвертий геноцид проти інтелігенції. Ці роки характеризуються найбільшим розгортанням репресивної машини, яка була спрямована проти всіх соціальних груп та в населення. Саме в цей час і вже на тривалий період було знищено останні надії на культурно-патріотичне відродження України в Радянському Союзі.