2.Дайте развернутый, аргументированный ответ на проблемный во Почему Александр II, столько сделавший для России во внутренней и внешней политике был убит?

3.Внешняя политика Александра II. Приведите аргументы в подтверждении данных точек зрения

А) Существует точка зрения, что в период правления Александра II России удалось восстановить авторитет на международной арене. Приведите 2 аргумента в поддержку этой точки зрения.

Б) Считается, что решения Берлинского конгресса означали дипломатическое поражение России. Приведите 2 аргумента в поддержку этой точки зрения.

4. Рассмотрите иллюстрации, относящиеся к периоду правления Александра II. Напишите, каким событиям они посвящены

1) 2)

5.Составьте синквейн Александр II по следующему плану

1.Имя существительное (Александр II)

2.Два прилагательных, характеризующих личность

3. Три глагола, описывающих его действия

4.Предложение (можно крылатое выражение, пословицы), характеризующих его

5. Существительное – слово-резюме в ворде находятся фото для 4 задания

334 год (до нашей эры)- первая победа. Македоняне и персы встретились при городе Иссе. Македонянин захватили лагерь персов, но и семью царя - мать, жену и двух дочерей.

332 год – Александр идёт в Египет, где он тоже побеждает. Египтяне сдались сразу, т.к. они посчитали Александра Сыном Бога Солнца. Он основал город в острове Фáрос и назвал его Александрией.

331 год – поход в Персию. Александр снова одержал победу, и занял древние города: Вавилон, Персеполь и т.д.

325 год – битва при Гидаспе. Итог: победа македонян. После победы Александр хотел объявить поход в долину Ганга, но его измученное войско отказалось.

В 324 году (до н.э.) десятилетний поход закончился в Вавилоне.

Пошуки українськими істориками та мистецтвознавцями автентичних зображень Івана Мазепи тривають вже понад два століття. Проведена такими відомими дослідниками, як О. Лазаревський, М. Грушевський, Ф. Уманець, Б. Барвинський, І. Борщак, Б. Крупницький, В. Січинський, Т. Мацьків та іншими, значна пошукова робота дозволила сформувати перелік вірогідних портретів І. Мазепи, створених протягом кінця XVII — в першій половині XVIII ст. Серед них найбільш відомими були портрет з Успенського собору Києво-Печерської Лаври, портрет з літопису С. Величка, портрети з родини Бутовичів, портрет роботи І. Нікітіна з Петербурзької Академії мистецтв (так званий портрет «Напольного гетьмана малороссийских войск»), портрет з Державного історичного музею у Москві, гравірований портрет роботи Яна (Жана) Пьотра (Пьєра) Норбліна де ля Гурдена, портрет з картиної галереї замку Гріпсгольм (Швеція), зображення на гравюрах, виконаних українськими майстрами І. Мігурою та Д. Галяховським, гравірований портрет роботи М. Бернігеротга та пізніші копії, виконані гравером Д. Бейлєм за малюнком С. Фальки, портрет з замку у Підгір’цях.

На жаль, виявлений матеріал лише частково дозволив згаданим дослідникам наблизитися до вирішення проблеми наявності автентичних портретів гетьмана Мазепи і майже зовсім не давав можливості відтворити реальні риси його обличчя. Практично кожен дослідник, хто брався дослідити проблему іконографії Мазепи, пропонував власний зображувальний ряд, на підставі якого намагався вибудувати якусь більш-менш вірогідну гіпотезу.

В результаті наукового пошуку та дискусій навколо портретів Мазепи частину зображень було відкинуто. Так, перш за все, була відкинута ціла низка так званих польських портретiв, до яких відносили різноманітні варіації зображень літнього чоловіка з роздвоєною бородою на взірець гравірованого портрета