Практичне заняття . Особливості культурницького та політичного етапів національного відродження на західноукраїнських землях
1. Вчені виділяють три такі етапи :
1) Перший етап (академічний) розпочався після втрати автономії і продовжувався до середини ХІХ ст. ; характеризується тим , що українці як етнос стали нікому не потрібні ; тепер українська культура стає об'єктом невеликого кола інтелегентів .
2) Другий етап (культурницький) продовжується до середини 90-х років ХІХ ст. ; характеризується тим , що українська інтелігенція вже здобула історичний і політичний досвід , почали формуватися перші окремі українські партії , національна самосвідомість проникає в маси .
3) Третій етап (політичний) переростає в масову боротьбу , з висуванням вимог , в першу чергу відновлення незалежності України .
2. Початок нац. відродження на західноукраїнських землях почалося 70-80 рр. XVIII ст.
3.• Початок 30-х років ХІХ ст. - виникнення гуртка "Р�ська трійця" ;
• Травень 1848 р. - заснування Головної руської ради ;
• Липень 1848 - березень 1849 - робота в австрійському парламенті , в якому вперше були представлені депутати від українців .
1. Культурницький етап
Здобутки :
1)виникнення перших на Зх. Україні просвітницьких , археографічних та видавничо-культурних організацій ;
2) поява підстав та можливостей для створення перших політичних партій в Зх. Україні ;
3) Нац. самосвідомість проникає до всіх верств суспільства (селяни , міщани та інтелегенція) .
Особливості :
Це був індивідуальний рух підавсрійських українців про національне самовизначення , який дуже тісно переплітався з ідеями підросійських українців , а , отже , мав спільні ідеї про об'єднання всієї соборної України .
Культурницький етап є менш радикальним , в порівнянні з наступним етапом , політичним .
2. Політичний етап
Здобутки :
1) тепер українці знають , що вони єдине ціле ; завершення формування самосвідомості українського народу ;
2) висування українською інтелігенцією вимоги про широкі права автономії або незалежність австрійській владі .
Особливості :
Цей етап є більш радикальним , ніж попередній , адже тепер на кін ставилося все : перемога і незалежність вільної України або поразка та іноземне ярмо .
Широке пропагування саме політичної боротьби , на противагу попереднім етапам .
ВИСНОВОК :
Отже , патріотична й просвітницька діяльність української інтелігенції глибоко сприяла вихованню національно-свідомих українців .
Городские избы (слово "дом" почти не употреблялось) строились преимущественно из лиственницы, в изобилии росшей в лесах Заволжья.
Высокий, четырехугольный, "клеткой" сруб заключал в себе одну теплую (отапливаемую), две-три "холодные" горницы и "сени". Печь в теплой горнице, при отсутствии печной трубы, выходящей на крышу, топилась из сеней, дым при этом выпускался на волю через отверстие в стене.
Низ трехъярусной постройки, подклеть, предназначался для кладовой и сухого "подполья" (в особо холодную зиму в нем еще помещались лошадь и корова). На чердаке под крышей устраивалась девичья светлица, или терем, - постоянное помещение для детей и женщин. Небольшие оконные проемы в горницах затягивались у достаточных людей тонким слоем слюды, у бедняков - высушенной кожей сома. Состоятельные люди соединяли несколько домовых срубов вместе и получившиеся "хоромы" украшали по фасаду деревянной пестрой резьбой.
Внутренняя обстановка дома не блистала обилием или разнообразием мебели: в горнице стояли столы, лавки, скамьи (те же лавки, но со спинкой), стольцы (табуретки) и сундуки-укладки. О кроватях нижегородцы знали только понаслышке; ложем служила скамья с приставленной к ней лавкой.
На дворе при доме размещались амбары, хлев; курятник и "мыльница" (баня). Дворовая усадьба окружалась бревенчатым тыном, который в последние десятилетия века стал заменяться дощатым забором.
Огороды при посадских домовладениях засаживались капустой, луком, чесноком, редькой, морковью и репой. Со свеклой и горохом нижегородцы познакомились в середине столетия после наплыва украинцев на берега Волги. Картофель оставался неизвестным до XIX века.
У нижегородских богачей из торгового и служилого сословия, кроме огородов, имелись еще сады с яблоневыми, грушевыми, вишневыми и сливовыми деревьями. При каждом таком саде был пруд или прудик с рыбой.
Вообщем, особенности и есть в этом.
