Нідерландський астроном А. Паннекук (автор відомої праці «Історія астрономії») зазначає, що первісно сенс астрономічних знань у давніх єгиптян зводився до вимірювання часу, для чого найпростішим хронометром слугував Місяць. Утім, згодом такий метод занепав[1]. Місячний календар існував ще в доісторичний (переддинастичний) період. Про це свідчить той факт, що в Стародавньому Єгипті з давніх-давен рік поділяли на 12 місяців, а місяць — на 30 днів.
Місяць з часом перестав становити для єгиптян практичний інтерес. З усіх небесних світил єгиптян найбільше цікавили Сонце та зоря Сіріус.
ответ: Шиликтинский курган расположен в Восточном Казахстане. Один из крупных курганов Евразии. Датируется VII-VI в. в. до н. э. Состоит из 17 могильников. Диаметр кургана 100 м., высота - 8-10 м. В Шиликтинском кургане обнаружены останки сакского царя. Учёные называют его третьим "Золотым человеком". Первый "Золотой человек" найден в кургане Иссык, второй - в кургане Арал-тобе в Западном Казахстане.
Бесшатырский курган расположен в долине р. Или в Алматинской области Казахстана. Датирован VII-IV в. до н. э. Состоит из 18 царских курганов от 8 до 70 м в диаметре и от 2 до 20 м в высоту. Все курганы однотипны и представляют собой лабиринт сложной конструкции: коридор - преддверная постройка - погребальная камера. Самый крупный могильник - Большой Бесшатырский - имеет диаметр 104 м., высоту 17 м., окружён цепью из 93 каменных оград.
