Особливості української тогочасної архітектури: вплив європейського Відродження та зміни в будівництві захисних споруд. Ренесансні риси у забудові міст. Поява монументальної скульптури. Розвиток іконопису. Книжкова мініатюра та графіка.
В українській архітектурі XVІ - першої половини XVII ст. було кілька визначальних особливостей. Яскравої самобутності їй надавали передусім оборонні споруди. За тих часів на українських землях зводили замки й міста-фортеці. Крім того, роль оборонних укріплень виконували численні культові споруди - церкви, монастирі, костьоли, синагоги. Порівняно з попередньою епохою будівництво фортифікації зазнало суттєвих змін. Зумовлені вони були як розвитком артилерії, так і утвердженням нових мистецьких принципів, породжених добою Відродження. Поява нових видів вогнепальної зброї змушувала будівничих зміцнювати мури фортифікаційних споруд: вони стали вищими і значно ширшими. Винаходом тих часів були вежі-бастіони. Закисні мури й вежі зробилися більш ошатними: їх почали прикрашати різноманітними арками, парапетами, маківками. Замки у XVII ст. перетворювалися на розкішні палаци, де фортифікаційні споруди, крім основних, почали виконувати й суто декоративні функції.
Объяснение:
