После завоевания единственным сильным соперником Рима в Средиземноморье был город ,расположенный в Северной .Причиной I Пунической войны стало желание Рима завладеть островом

Особенно государственный и политический талант ивана грозного раскрывают реформы 50-х годов xvi века. важнейшей чертой политической государства 50-х годов являются многочисленные реформы, направленные на дальнейшее развитие и укрепление централизованного государства.общей чертой реформ 50-х годов является их антибоярская направленность. провозглашая эти реформы, правительство ивана iv изображало их как мероприятия, цель которых заключалась в том, чтобы ликвидировать последствия боярского правления и укрепить и политические позиции тех социальных групп, чьи интересы оно выражало и на которые опиралось, - дворян, помещиков и верхи посада. при этом есть основание говорить о наличии у правительства ивана iv целого плана реформ, охватывающих широкий круг вопросов внутренней политики и включавших в себя мероприятия в области землевладения, и финансовые реформы, и, наконец, реформы церковные.исходным моментом в проведении реформ явилась речь ивана iv 27 февраля 1549 г. на заседании боярской думы совместно с “освященным собором” (т. е. высшими представителями церкви). эта речь носила программный характер и представляла собой декларацию, излагавшую основные принципы политики правительства; давалась резко отрицательная оценка боярского правления как времени. основной вопрос, рассматриваемый в декларации ивана iv, - это в  вопрос о боярских детях и их интересах. дети боярские занимают центральное место в декларации ивана iv, все три пункта которой посвящены им: сначала оценке положения детей боярских в прошлом, во время боярского правления, затем требованию о недопустимости продолжения “сил”, “обид” и “продаж” по отношению к детям боярским и формулировке санкций в случае, если они все же будут иметь место.в прямо противоположном плане трактуется вопрос о боярах. бояре рассматриваются как основной источник насилия, “обид” и “продаж”, причинявшихся детям боярским в прошлом, в годы боярского правления, и как потенциальный источник таких же действий в настоящем и будущем. поэтому обращение ивана iv ко “всем боярам” носило характер ультимативного требования о прекращении таких актов насилия со стороны бояр в отношении детей боярских под угрозой опал и “казни” для тех бояр, кто попытался бы продолжать или возобновить такого рода действия.в тот же день, 27 февраля 1549 года, состоялось другое выступление ивана iv. по своему значению оно представляло как бы повторение правительственной декларации, но только не перед боярами, против которых было направлено острие политики, провозглашенной в декларации ивана iv, а перед детьми боярскими и дворянами, чьи интересы отражала и защищала декларация правительства.закономерным итогом политических событий 27 февраля явился закон 28 февраля 1549 года, представляющий собой начало реализации политики, провозглашенной в декларациях ивана iv от 27 февраля. закон 28 февраля был принят без участия “всех бояр”: добившись от них принятия требований, сформулированных в царской декларации, правительство ивана iv не сочло нужным передавать на рассмотрение “всех бояр” текст нового закона и он был принят на заседании “ближней думы” с участием  митрополита макария.

Розвиток промисловості 1698-1725 Цілі

Ціль Формування сильної промисловості, забезпечення її незалежності від експортних поставок металу і озброєння.

Наслідки  Поява потужної промислової бази поблизу Петербурга і на Уралі (безперебійно діяли 65 заводів із 71); розвиток текстильної промисловості (у Москві, Ярославлі, Казані і в Україні); розширення суднобудування, фаянсового справи та виробництва паперу.

Берг-привілей 1719

Ціль Був дозволений самостійний пошук корисних копалин і закладка заводів на місцях вироблення.

Підсумок З появою додаткового стимулу для розвитку важкої промисловості на Уралі, стали відкриватися незалежні від імперії заводи і мануфактури, зміцнюють роль держави в світі

Указ про посессионных селян 1721 ціль Дозвіл «прикріплювати» селян до заводів наслідок  Дозвіл «прикріплювати» селян до заводів

Указ про створення ремісничих цехів 1722

ціль Стимулювання розвитку ремесла і внутрішньої торгівлі

наслідок Збільшення дрібних ремісничих виробництв у містах, які забезпечували внутрішні потреби держави

Освоєння нових сільськогосподарських територій 1698-1725

ціль Розорювання земель на півдні Росії, у Поволжі й Сибіру

Наслідок Розширення посівних площ

Розширення посівних площ технічних культур і розведення нових порід худоби 1698-1725

Ціль Заохочення нововведень в сільському господарстві

Наслідок Збільшення посівних площ різних культур; розведення нових, більш продуктивних, порід худоби

Укази про введення нових торговельних тарифів 1724, 1726

ЦІль Протекціоністські акти, що регулюють зовнішню торгівлю (податок з ввезення товарів у країну був вище, ніж податок з вивезення)

Наслідок Захист внутрішніх виробників від іноземних конкурентів на внутрішньому ринку та стимулювання зовнішньої торгівлі призвели до розвитку виробництва і торгівлі в імперії. Ці акти породили головні економічні успіхи царя