Практичне заняття . Особливості культурницького та політичного етапів національного відродження на західноукраїнських землях
1. Вчені виділяють три такі етапи :
1) Перший етап (академічний) розпочався після втрати автономії і продовжувався до середини ХІХ ст. ; характеризується тим , що українці як етнос стали нікому не потрібні ; тепер українська культура стає об'єктом невеликого кола інтелегентів .
2) Другий етап (культурницький) продовжується до середини 90-х років ХІХ ст. ; характеризується тим , що українська інтелігенція вже здобула історичний і політичний досвід , почали формуватися перші окремі українські партії , національна самосвідомість проникає в маси .
3) Третій етап (політичний) переростає в масову боротьбу , з висуванням вимог , в першу чергу відновлення незалежності України .
2. Початок нац. відродження на західноукраїнських землях почалося 70-80 рр. XVIII ст.
3.• Початок 30-х років ХІХ ст. - виникнення гуртка "Р�ська трійця" ;
• Травень 1848 р. - заснування Головної руської ради ;
• Липень 1848 - березень 1849 - робота в австрійському парламенті , в якому вперше були представлені депутати від українців .
1. Культурницький етап
Здобутки :
1)виникнення перших на Зх. Україні просвітницьких , археографічних та видавничо-культурних організацій ;
2) поява підстав та можливостей для створення перших політичних партій в Зх. Україні ;
3) Нац. самосвідомість проникає до всіх верств суспільства (селяни , міщани та інтелегенція) .
Особливості :
Це був індивідуальний рух підавсрійських українців про національне самовизначення , який дуже тісно переплітався з ідеями підросійських українців , а , отже , мав спільні ідеї про об'єднання всієї соборної України .
Культурницький етап є менш радикальним , в порівнянні з наступним етапом , політичним .
2. Політичний етап
Здобутки :
1) тепер українці знають , що вони єдине ціле ; завершення формування самосвідомості українського народу ;
2) висування українською інтелігенцією вимоги про широкі права автономії або незалежність австрійській владі .
Особливості :
Цей етап є більш радикальним , ніж попередній , адже тепер на кін ставилося все : перемога і незалежність вільної України або поразка та іноземне ярмо .
Широке пропагування саме політичної боротьби , на противагу попереднім етапам .
ВИСНОВОК :
Отже , патріотична й просвітницька діяльність української інтелігенції глибоко сприяла вихованню національно-свідомих українців .
Традиції передавалися новим поколінням як модель поведінки в родині й суспільстві, але нові умови життя змінювали родинні відносини.
Жінки з родин буржуазії й так званого «середнього класу», як правило, не зазнавали матеріальних труднощів, їхні родини могли утримувати слуг, у них було багато вільного часу тощо, але й вони мали свої проблеми. Вважалося, що жінки із цього соціального середовища мають обов’язково вийти заміж і підкорятися в усьому своєму чоловіку. Вони не могли працювати в організаціях й установах.
Жінки з родин робітників поєднували свої численні й важкі домашні обов’язки з роботою на фабриках і заводах. При цьому за однакового виробничого навантаження їхня заробітна платня становила від 30 до 50 % зарплатні чоловіків. З розвитком підприємництва й техніки в жінок з’явилися нові професії: телефоністки, друкарки, секретарки й т. ін.
Сільські родини в більшості європейських країн були багатодітні. Заміжні жінки вели все домашнє господарство, поєднували турботу про побут, виховання дітей, роботу на присадибній ділянці та найману працю (або разом із чоловіком відбували встановлені повинності в землевласника).
Объяснение:
