После поражения в войне царь Фердинанд отрёкся от престола и вернулся в Германию, а его преемником в 1918 году стал его старший сын Борис III. В 1919 году в рамках Версальского мирного процесса был подписан Нёйиский договор, по которому Болгария лишалась выхода к Эгейскому морю (в пользу Греции).
В 1920-е годы Болгария развивала отношения со странами Антанты, активно принимала русских эмигрантов. На фоне ослабления Болгарии премьером стал Александр Стамболийский, который проводил политику в интересах стран-победительниц, что вызывало недовольство консервативных кругов.
В ночь на 9 июня 1923 году в Болгарии произошел переворот, который осуществили солдаты столичного гарнизона и юнкера Софийского военного училища. Члены правительства и парламента были арестованы, а премьером стал Александр Цанков. Царь Борис поддержал переворот. В ответ на приход нового правительства вспыхнуло Сентябрьское восстание, которое было жестоко подавлено. Левые экстремисты продолжили террор (Нападение на Собор Святой Недели 16 апреля 1925 года). Старые реваншистские настроения позволили новому болгарскому правительству наладить отношения с фашистской Италией. Тем не менее, в стране продолжали проходить выборы и сохранялась многопартийная структура.
Авгієві стайні У грецькій міфології Авгієві стайні — обширні стайні Авгія, царя Еліди, які протягом багатьох років не прибиралися. Очищені від смороду були в один день Гераклом. Він направив через стайні річку Алфей, води якої і забрали усі нечистоти. Міф цей вперше повідомлений старогрецьким істориком Діодором Сіцілійським. Виниклий звідси вираз «Авгієві стайні» виражає вкрай запущене приміщення, а також справи, що знаходяться у крайньому безладі.
Аврора У римській міфології Аврора — богиня ранішньої зорі. У образній і поетичній мові взагалі синонім ранішньої зорі. Вираз «рожевоперста Аврора» увійшло до літературної мови із творів Гомера. У грецькій міфології їй відповідає Еос.
Антей За грецькою міфологією Антей — велетень, володар Лівії, син бога моря Посейдона і богині землі Геї. Викликав на бій усіх, хто з’являвся у його володіннях, і був непереможним, доки торкався матері-землі. Задушив його Геракл відірвавши від землі. Міф цей наданий грецьким письменником Аполлодором в «Бібліотеці». Образ Антея використовується, коли говорять про силу, якою людина володіє, якщо він пов’язаний з рідною землею, рідним народом.
Аргус, Аргос За грецькою міфологією Аргус — стоокий велетень, уособлення зоряного піднебіння, син Геї. Богиня Гера змусила його стерегти Іо, кохану свого чоловіка Зевса, як він перетворив на корову, щоб вберегти від гніву ревнивої дружини. Гера випрохала у Зевса корову і приставила до неї Аргоса, який пильно стеріг її — лише два ока у нього водночас закривалися, інші булі відкриті і стежили за Іо. Лише Гермесу вдалося його вбити. Гера перенесла очі Аргоса на пір’я павича. Ім’я Аргуса стало прозвиськом для пильного і невсипущого вартового. За іншою легендою, стоокий Аргус втілює зоряне піднебіння.
Аріаднина нитка, нитка Аріадни За грецькою міфологією Аріадна — донька царя Криту Міноса і Пасіфаї. Колі на острів Крит з Афін разом із хлопцями, приреченими на поживу Мінотаврові, прибув царевич Тесей, Аріадна закохалася у нього. Мінотавр знаходився у Лабіринті — палаці з такою кількістю переходів, що із нього було неможливо вибратися. Аріадна дала Тесею клубок ниток, які він розмотував, входячи до Лабіринту. Вбивши Мінотавра, Тесей вибрався з Лабіринту за до розмотаної нитки (Овідій, Метаморфози). У переносному розумінні нитка Аріадни — шляховказівна нитка, можливість, що допомагає вийти із скрутного положення.
Аркадія Аркадія — область в центральній частині Пелопоннесу. У античній літературі і пізніше (головним чином в пасторалях 16—18 ст.) Аркадія зображувалася райською країною з патріархальною простотою устрою. У переносному розумінні — щаслива країна.
П’ята Ахіллеса У грецькій міфології Ахіллес (Ахілл) — один із найсильніших і хоробріших Героїв; він оспіваний в «Іліаді» Гомера. Післягомерівський міф, переданий римським письменником Гігіном, повідомляє, що матір Ахілла — богиня Фетіда, бажаючи зробити сина безсмертним, занурювала його у священні води річки Стікс. Лише п’ята, за яку Фетіда його тримала, не торкнулася води і залишилася вразливою. У цю п’яту Ахілл і був смертельно поранений стрілою Паріса. Звідси виник вираз «п’ята Ахіллеса», що вживається у значенні: слабке, вразливе місце.
Бідний, як Ір У грецькій міфології Ір — один із персонажів «Одіссеї», жебрак, що вступив у бійку з Одіссеєм, коли той під виглядом жебрака повернувся в рідний будинок. У переносному розумінні — бідняк.
Бочка Данаїд, бездонна бочка Данаїди за грецькою міфологією — п’ятдесят доньок царя Лівії Даная, які по велінню батька вбили у шлюбну ніч своїх чоловіків. Тільки одна з них наважилася не послухатися батька. У покарання Данаїди повинні були в Аїді вічно наповнювати водою бездонну бочку. У переносному розумінні — «бочка Данаїд», «робота Данаїд» — даремна і нескінченна праця. Міф про Данаїд вперше викладений римським письменником Гігіном (Байки), проте образ бездонної посудини зустрічається у древніх греків раніше. Лукіан перший використав вираз «бочка Данаїд». Століття Астреї У грецькій міфології Діку Астрея — одна із Ор, богиня справедливості, донька Зевса і Феміди. Діку повідомляла Зевса про усі несправедливості, що творяться на землі. Час, коли вона знаходилася на землі, був щасливим — «золотим століттям». Вона покинула землю в залізному столітті і відтоді під ім’ям Діви сяє в сузір’ї Зодіаку. Прізвисько Астрея (зоряна, небесна), ймовірно, пов’язано з уявленням про те, що істинна справедливість можлива лише на небесах. Вираження «Століття Астреї» вживається в значенні щаслива пора.
Узливання [поклоніння] Бахусові [Вакхові] Бахус (Вакх) — римське ім’я грецького бога вина і веселощів Діоніса. У древніх римлян при жертвопринесеннях богам існував обряд узливання, що полягав у виливанні вина з чаші на честь бога. Звідси виникло жартівливий вираз «узливання Бахусові«, що вживається у значенні пияцтва. Ім’я цього давньоримського бога вживається і в інших жартівливих виразах про пияцтво: «поклонятися Бахусові», «служити Бахусові».
