Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, яке у просторі і часі розширює функціонування мови. Проблема виникнення письма у слов'ян дуже складна. Перший історик давньої слов'янської писемності болгарський книжник, учений-чернець Чорноризець Храбр, який жив у X столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі "Про письмена" розповідає про два етапи розвитку слов'янського письма.
Перший етап – коли слов'яни ще були язичниками, отож користувалися рисками й зарубками.
Другий етап – після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами.
І було так доти, поки великими просвітителями слов'ян – братами Кирилом і Мефодієм не був створений алфавіт.
Мова, яку запровадили Кирило й Мефодій, стала мовою східнослов'янських народів, отже, й українського.Глаголиця – то давня система слов'янського письма, укладена Святим Кирилом. Немає даних про систематичне вживання глаголиці в Україні, однак вона була відома за часів існування Київської держави в рукописах XI-XV століть.
Кирилиця є вдосконаленою системою письма, названою на честь Кирила. Ця слов'янська азбука вживалася протягом сотень років і стала основою сучасної азбуки багатьох слов'янських народів. Імена Кирила й Мефодія навічно записані в історію слов'ян.
Объяснение:
Відповідь: ось це відповідь на перше
етьманування Івана Скоропадського (1708-1722 рр.)
1. Подав Петрові І на затвердження Просительні статті, де просив царя зберегти права і вольності України. На їх основі Петро І видав «Рішительний указ» (1709р.),абоРешетилівські статті:
— встановлено контроль за збиранням податків і витратами на утримання козацького війська та гетьманської адміністрації;
— козакам відмовлено у звільненні від підпорядкування російським офіцерам;
— захоплена козацька артилерія залишалася російському війську;
— збільшено кількість російських залог у містах Лівобережжя;
— до кінця 1709 р. козацьке військо звільнялося від участі у військових походах;
— приймати іноземних послів можна було лише в присутності царського представника.
2. У 1709 р. при гетьмані було запроваджено посаду міністра-резидента, який мав гати за діяльністю гетьмана та його уряду; ним стаг А. Ізмайлов.
3. Резиденція гетьмана була перенесена ближче до російського кордону — до Глухова; тут перебували два. російські полки, підпорядковані безпосередньо міністру-резиденту.
4. Петро І самостійно призначав генеральну і полкову старшину, в тому числі росіян і німців, які не підкорялися гетьману й отримували великі маєтності в Україні.
5. Тривали численні мобілізації козаків для участі у Північній війні та роботах з будівництва укріплень, каналів і нової російської столиці Санкт-Петербурга.
6. Із Гетьманщини було заборонено вивозити будь- які товари, що гальмувало розвиток торгівлі; Запоріжжю оголошена економічна блокада.
7. Заборонено друкувати книжки українською мовою, з церков вилучали книги українського друку і заміняли їх на московські видання.
8. За кордон вислані студенти Києво-Могилянської академії, що були вихідцями з Правобережжя. Оцінка діяльності:спроби Скоропадського нейтралізувати наслідки повстання Мазепи мали частковий результат. Реального впливу на російську політику щодо України він не мав. Як наслідок, гетьман втрачав авторитет, і старшина почала налагоджувати контакти безпосередньо з оточенням Петра І.
