Князювання Володимира Великого (980-1015) вважається початком розквіту Київської Русі. Це був один із найяскравіших політичних діячів Європи того часу. За походженням Володимир був позашлюбним сином Святослава і ключниці Ольги – Малуші.
Після смерті Святослава Київська Русь вперше зазнала того, що згодом розвинеться у довготривалу виснажливу проблему: чвари між членами династії Рюриковичів за верховну владу в країні. У сутичці, що спалахнула за право збирати данину, князь Ярополк вбив свого брата Олега. Через декілька років така ж суперечка точилася і між князем Володимиром і Ярополком. З неї Володимир вийшов переможцем і зійшов на київський престол у 980 році.
Володимир залишив у літописі пам’ять про себе як про людину імпульсивну та енергійну, що залюбки вживала життя ("Русі єсть веселіє пити"), але також знала як зосередити всі сили для однієї мети. Володимир у внутрішній політиці обрав інший шлях, ніж його попередники. Його мати, Малуша, походила із слов’янського роду, то ж Володимир близько стояв до місцевих "лучних людей" і на них спирався.
средневековье унаследовало христианство от античной цивилизации. с середины iv века оно стало господствующей религией 3ападной римской империи. пережив ее гибель, христианство превратилось в средневековой европейской цивилизации. на месте огромной и единой римской империи возникло множество варварских государств, часто враждовавших друг с другом. единственное, что их объединяло — принадлежность к христианской церкви. языком церкви был латинский. его понимали священники и ученые во всех христианских странах. этому народы европы, говорившие на разных языках, могли общаться друг с другом. христианство внушало всем верующим людям единые правила поведения, представления о добрых и дурных поступках. христианство было тем общим, что объединяло прямую наследницу римской империи — византию и королевства, основанные в западной европе варварами.
