мамкакактус
05.10.2021 06:14

Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагменті джерела:

"Гострішого й злободеннішого характеру набуло питання університетське. Ставши господарями становища у Львівському університеті після того, як німецька мова мала поступитися викладанню "місцевими мовами" (1871), поляки ревно оберігали свою монополію на вищу школу і не допускали українців до викладання в її стінах; вони всіляко перешкоджали збільшенню числа українських кафедр і так само негативно поставились до ідеї створення окремого українського університету, коли з українського боку висунуто відповідний проект. Мотивом було те найочевидніше - збереження значення польської культури, яка мала превалювати"​

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
saruchanyan777
22.10.2020 04:38

Интеграционные процессы, происшедшие в мире после завершения Холодной войны - 1) Расширение ЕС, теперь уже можно сказать, что Европейский Союз рассматривается как один из центров силы.

2) Появление на постсоветском пространстве новых объединений - Союзное государство, СНГ, ОДКБ, ставящих целью объединить в рамках военной, политической, экономической интеграции пространство бывшего Советского Союза.

3) Расширение НАТО на Восток.

Дезинтеграционные процессы, происшедшие в мире после завершения Холодной войны:

1) Появление региональных и внутригосударственных конфликтов.

2) Цветные революции в ряде государств.

3) Выход ряда государств из СНГ.

0,0(0 оценок)
Ответ:
1Маргарет1
22.10.2020 04:38

Ні, не тотожнІ.

Кооперація - Кожний товаровиробник-ко-оператор є власником і може працювати самостійно. Кооперативи не потребували відчуження власності, і селяни охоче йшли до них.

Успішно розвивалися усі види кооперації і особливо сільськогосподарська (машинно-тракторні кооперативи, тваринницькі, цукровобурякові, хмільницькі, бджолярські тощо) . До кінця 20-х років у сільгоспкооперацію було залучено понад половини селянських господарств, а всіма видами кооперації було охоплено 85% господарств.

Але селянин-власник (одноосібник) , який сам вирішує, що йому сіяти і що продавати, є дуже незручним для держави, яка реалізує програму індустріалізації саме за рахунок села. А от створення на селі великих господарств (колективних чи державних) замість неконтрольованих дрібних селянських — є той вихід, який забезпечить безконтрольне вилучення продукції сільського господарства державою.

Держава хотіла мати справу з селянином-колгоспником, який уже не був селянином у традиційному значенні цього слова. Він повинен був підкорятися безпосередньому начальству — бригадиру і голові колгоспу, які, у свою чергу, повністю залежали від районного керівництва — секретаря райкому, голови райвиконкому, начальника районного ДПУ. Керівництво району повністю тримало у своїх руках колгоспне керівництво, що давало змогу забезпечувати хлібозаготівлі без зайвих зусиль.

Різниця між кооперацією і колективізацією в підходах: добровільність, взаєморозуміння, взаемовигода при кооперації, і примусово під час колективізації з переходом власности селянина в коллективну власність (колгоспну).

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота