30 березня 1973 р. у віці 89 років у Монреалі, провінція Квебек, віддав Богу та Україні душу головний ідеолог інтегрального націоналізму, доктор філософії Дмитро Донцов. Публіцист, мислитель, політичний діяч, перший голова Союзу Визволення України (СВУ) прожив довге життя. Він змінив більш як 30 місць проживання, ввів сам термін “свідомий українець”, користувався добрим десятком псевдонімів: Дм.Д., М.Л., О.В., Р.О., Дм.Чорний, Закопанець, Д.Варнак, Д.Свирид, Дмитро Свирид, Світ, В.Темляк, під якими та власним прізвищем надрукувався в 73 виданнях, це при тому, що 70 довгих років переслідувався московітами.
Поховали очільника нації, лідера кількох поколінь патріотів, на українському Цвинтарі Святого Андрія (Andrew’s Ukrainian Cemetery) в американському містечку Саут-Баунд-Брук, округ Сомерсет, штат Нью-Джерсі. Тут від трудів праведних спочивають патріарх Київський і всієї України Мстислав (Скрипник), прем’єр-міністр УНР Борис Мартос, генерал-хорунжий Сергій Єфремов, Тодось Осьмачка та чимало інших славетних синів України, котрі вкотили свій камінь у підвалини національної ідеї, але вимушено опинилися в еміграції.
* * *
Звивистий шлях до Великої Мрії мав здолати і Дмитро Іванович Донцов. Він народився 17 (29) серпня 1883 р. у Мелітополі Таврійської губернії (нині – Мелітопольський район Запорізької області) у заможній дворянській родині, про що було зроблено метричний запис у книзі Олександро-Невського собору. У першій половині XIX століття родина, на чолі з дідом Дмитром Донцовим залишила Богучарський повіт Слобожанщини, що тоді належав до Вороніжчини, та оселилась у Приазов’ї. Скориставшись гарантованими урядом пільгами для переселенців, вони придбали в Таврійській губернії 1500 десятин цілинного чорнозему і заходилися власними мозолями будувати щастя.
Батько майбутнього доктора філософії, Іван Дмитрович Донцов (1840-1894), мав репутацію людини передових поглядів. Він поклав край сімейній традиції хліборобів, здав лани в оренду, а сам оселився в Мелітополі, де створив компанію (представництво) із продажу сільськогосподарських машин. Справа виявилася комерційно успішною. Досить швидко 2-ї гільдії купець заробив грошенят, придбав кілька великих кам’яниць, які перетворив у Мелітополі на доходні будинки. Ні, він не був ні глитай, ні павук, ні навіть нувориш, бо все життя цікавився українською культурою, мав у приватній бібліотеці твори: з одного боку – Миколи Гоголя, Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Олекси Стороженка, а з іншого – Ґеґеля, Ніцше та Шопенґауера. Людина широкий культурних запитів, він дбав про освіту дітей. Якщо Мелітополь відвідувала із гастроллю будь-яка українська трупа, неодмінно їхні вистави відвідувала й вся велика сім’я Донцових: батьки, три сини – Сергій (1876-?), Володимир (1878-?), Дмитро, та дві дочки – Олена (1881-?) і Катерина (1888-?).
Навесні 1873 р. підприємливого дворянина Івана Донцова виборці висунули в депутати першої в історії Мелітополя міської думи, так у результаті народного волевиявлення Іван Дмитрович став одним із 42-х її гласних. Авторитет одного з перших буржуа Таврійської губернії зростав. 10 березня 1894 р. І.Д.Донцова обрали міським головою Мелітополя на період 1894-1897 рр. Та, на жаль, градоначальник не встиг скласти присягу, бо нагло помер 11 квітня 1894 р.
Марінинська вулиця, Мелітопіль початку 1900-х рр.
* * *
Його мати, Єфросина Йосифівна Донцова (1856-1895), із Сіпачів, народилася в українській родині, але виросла в будинку прибраного батька – німецького колоніста, котрий до кінця життя так і не навчився говорити російською мовою. Отже, Франціска (Франя), як сусіди кликали жінку, у віці 38 років несподівано стала вдовою із п’ятьма малими дітьми на руках. Мультикультурність була ознакою в родині. Не випадково, що Єфросина Йосифівна навіть оповідала дітям, що їхня прабабця була… італійкою. Зазвичай у родині спілкувалися російською мовою, хоч і солов’їна не була для Донцових чужою.
Дмитро ріс четвертою в родині дитиною і змалку виявив нахил до освіти. Наприклад, читати він навчився у шість років. Великий вплив на формування особистості хлопчини мав його дід за батьківською лінією, як тоді казали, свідомий українець. Не минуло й року, як на 39-му році життя, Господь забрав і матір. По смерті батьків малими сиротами опікувалася рідня по материнській лінії. Відтоді кожен із них обирав власний шлях. Середній брат Володимир і старша сестра Олена вважали себе росіянами та брали активну участь в російському соціал-демократичному русі, тоді як середній брат Сергій і молодша сестра Катерина, як і Дмитро, – українцями.
Хто краще, аніж очевидець та сам Дмитро Донцов, міг розповісти про плавильний казан під назвою Таврія та родину інтегрального націоналіста?
Объяснение:
;)
Если кратко:
Михаил Сергеевич Горбачев стал первым и единственным президентом СССР. Видный политический деятель, главный идеолог Перестройки. Находился у власти с 1985 по 1991 годы. Его деятельность неоднозначно оценивалась и оценивается до сих пор. Одни считают его величайшим реформатором, положившим конец тоталитаризму, волюнтаризму, диктату компартии; именно при нём начали вводиться элементы рыночной экономики, а политика гласности привела к реальной свободе слова, печати. Другие считают его виновным в развале огромной страны, в резком обнищании миллионов людей, в социальной дифференциации, которая с каждым годом набирала силу. Истина, как всегда, посередине. Несомненно одно: М.С.Горбачёв начал демократические преобразования, необходимость в которых была объективной.
Кроме этого:
1) Экономическая реформа
он не считал главным фактором успеха на производстве установление строгой дисциплины, а своими экономическими преобразованиями стремился увеличить заинтересованность работников в качественном и количественном улучшении. Горбачев, чтобы быть оригинальнее в лозунге, провозгласил политику «ускорения» (1986). К сожалению, одним из ее результатов является авария на Чернобыльской АЭС (26 апреля 1986 года), которая унесла жизни многих рабочих и проживающих рядом людей или нанесла непоправимый вред здоровью.Также в экономической политике Горбачев предпринял первые шаги по внедрению рыночной экономики.
2)Реформа политической системы СССР. своей политике делал установку на серьезные изменения политической системы, расширение прав граждан государства и введение реальной свободы слова и мысли.Таким образом:Избирательная система была изменена в пользу демократовВерховный Совет преобразован в постоянно действующих парламентПосле отмены 6 статьи Конституции СССР была ликвидирована монополия коммунистов на власть и установлен плюрализмВ 1990 году был учрежден пост Президента СССР и создан кабинет Министров3)Политика гласности были сняты многочисленные существовавшие информационные запреты, освобождены некоторые диссиденты (например, академик Сахаров). Был снят запрет на распространение печатной продукции негосударственных издательств (самиздата). Стали выходить критические публикации в центральной прессе, в которых обсуждались острые вопросы.
Внешняя политика
1)Обеспечение безопасности и сотрудничества государств межгосударственные отношения при Горбачеве приобрели иной характер, а именно:Советский Союз стал постепенно отказываться от преследования идеологических целей во внешней политикеБольше стали отдавать приоритета общечеловеческим ценностямОбщие нормы морали были признаны как обязательные критерии всякой политикиСССР перестал вмешиваться во внутренние дела братских странВ 1990 году произошло объединение ГерманииВ странах Восточной Европы пали просоветские режимыБыли ликвидированы СЭВ и ОВДВыведены советские войска из Афганистана (1989) и из стран Восточной Европы (1991)2)Улучшение отношений с Западом Стали налаживать отношения с Америкой, ослабляя ядерную силу с обоех сторонБыли подписаны совестко-американские договоры:О ликвидации ракет средней и меньшей дальности (1987)О сокращении и ограничении стратегических наступательных вооружений (1991)Договор об обычных вооруженных в Европе (1990)3)Распад СССР Страны, входившие в объединение желали больше автономии, граждан уже не волновала советская идеология, а назревшие экономические преобразования не вписывались в социалистический режим. 12 июня 1990 годы была принята Декларация о государственном суверенитете России. Б.Н. Ельцин был избран первым Президентом РСФСР.В декабре 1991 года в Беловежской пуще было подписано соглашение о создании Содружества Независимых Государств (СНГ) и роспуске СССР.
Объяснение:
