Физическая культура – составная часть развития детей. Физическая культура вносят свой вклад в формирование всесторонне развитой личности.
Физическая культура личности связана с желанием, потребностью и умением человека сохранять и совершенствовать своё телесное «Я», а для этого необходим определённый объем знаний: о морфофункциональных особенностях различных органов и систем организма, о влиянии физической работы и физических упражнений на их развитие, а так же на развитие физических качеств.
Другое необходимое условие формирования физической культуры личности – это стремление к овладению системой определённых умений и навыков, обеспечивающих сохранение и укрепление здоровья, психическое благополучие, развитие И самое основное требование – практическое применение знаний и умений в своей жизни. Регулярные занятия физической культурой дают достижение необходимого уровня развития физических качеств, достижение определённого уровня тренированности. Без выполнения этого требования цена знаний, умений и навыков невелика.
Главная цель занятий физической культурой и спортом – формирование физической культуры личности, подготовка к социально-профессиональной деятельности, сохранение и укрепление здоровья человека. В Законе о физической культуре и спорте в Российской Федерации сказано, что физическая культура рассматривается как составная часть культуры общества, а физическое воспитание как важнейшее направление социальной политики государства.
Объяснение:
Революція 1905—1907 в Україні — перша загальнонародна демократична революція, котру традиційно називають першою російською революцією; найбільш активними її учасниками на території українських земель стали проросійськи налаштовані політичні сили. Політичними факторами стали:
архаїчність державного управління у формі самодержавства;
недоліки державної «бюрократичної машини»;
поглиблення «кризи еліт»;
відсутність політичних свобод для підданих імперії.
Економічними чинниками революції були:
наявність залишків кріпосництва на селі;
необхідність зміни форм селянського землекористування;
економічна криза 1900–03 та ін.
Причинами соціально-психологічного характеру стали:
посилення протистояння між працею і капіталом;
селянськими товарними і технологічно застарілими поміщицькими господарствами;
протиріччя між центром та окраїнами, державним централізмом та місцевим патріотизмом;
зростання національної самосвідомості окраїн і національних рухів, революційний романтизм, психологічне піднесення.
Важливим зовнішньополітичним чинником стала поразка імперії Романових в російсько-японській війні 1904—1905.
