Японія була чи не єдиною країною Сходу, у чиєму розвитку період світового колоніалізму співпав не зі станом загальної внутрішньої кризи, а навпаки, із моментом бурхливого внутрішньополітичного піднесення після "революції Мейдзі" ("освічене правління" імператора Муцухіто) 1867-1868 рр., яка об'єднала країну під проводом князівств із збереженням за ними десятої частини місцевих прибутків, але в 1871 р. був виданий указ про повну ліквідацію князівств і поділ Японії на префектури.
Тоді ж була організована імператорська гвардія, підпорядкована урядові, а наступного року оприлюднений декрет про створення збройних сил на основі загального військового обов'язку.
Хоча самураї перестали бути провідним станом Японії й у кращому разі мали підстави претендувати на офіцерські посади в регулярній армії, дух самурайства не зник. Позбавлені колишніх прав і привілеїв, нащадки вчорашніх самураїв культивували свої військові доблесті й виховували відповідним чином солдат, відтепер войовничість самураїв була спрямована на зовнішній світ - сусідні з Японією країни й народи. Не випадково держава спершу взяла у свої руки будівництво арсеналів і верфів - без них вона не змогла б створити сильних збройних сил.
Імператорський уряд також видав декрети про зрівняння у правах усіх громадян, відміну цехових регламентацій, ліквідацію внутрішніх мит, свободу торгівлі та пересування людей і перевезення товарів. Запроваджувалися єдині закони та суди для всієї країни і всіх груп населення, була введена єдина валютна одиниця - ієна. Здійснювалася освітня реформа, створювалися нові школи, відкрився Токійський університет, заохочувалося відрядження японців за кордон для отримання освіти.
ПРИЧИНЫ ВОЙНЫ С НАПОЛЕОНОМ : Эпоха наполеоновских войн началась задолго до 1812 года и уже тогда Россия находилась с Францией в конфронтации. В 1807 году был заключён Тильзитский мир, согласно которому Санкт-петербург должен был поддержать Париж в Континентальной блокаде Великобритании. Это соглашение считалось временным и вынужденным высших сословий, ведь она подозревала экономику страны, которая получила большие денежные влияния от торговле Англии. Александр I и не собирался терпеть убытки от блокады, а Наполеон расценивал Россию как одно из главных соперников в достижения мирового господства.
ХОД СОБЫТИЙ - первый этап 12 июня 1812 год войска Наполеона перешли р. Неман. Их главная задача состояла в том, чтобы не допустить объединения армии Барклая де Толли и Багратиона и разгромить И по отдельности. Отступая с боями и маневрируя, русским армиями с большим трудом удалось соединить под Смоленском, но под угрозой окружения, после кровопролитных боев 6 августа они вынуждены были оставить разрушенный и горящий город. Уже на этом этапе война Александр 1, пытаясь исполнить нехватку Вольской и учитывая подъём патриотических настроений общества и народы, издал распоряжение о создании Народного ополчения, разверывании Партизанской войны. Уступая общественному мнению, он подписал приказ о назначении главнокомандующим русской армии М. К. Кутузова, которого он лично недолюбливал. таким образом, 1 етап характеризовался превосходством сил агрессора, оккупации российских территорий. Кроме Москвы Наполеоновские корпусах двинулись на Киев, где были остановлены Topмасовым, и на Ригу. Но решающий Победы Наполеон так и добился, ибо его планы были сорваны. Кроме того, война и без манифеста Александра I стала приобретать общенародный, "отечественный" характер.
ИТОГИ ВОЙНЫ - Наполеоновские войны оказали противоречивое влияние на европейскую историю. Являясь захватническими по своему характеру, они сопровождались гражданами и насилием над целыми народами. В них погибло около 1,7 млн человек. В том же время буржуазная Империя Наполеона подтолкнуло феодальные страны Европы на путь капиталистического развития. На территории, оккупированных французскими войсками, частично были уничтожены феодальные порядки, введены новые законы.
