ошибка
Объяснение:
Если коротко , то опричнина - это политика террора, введенная Иваном Грозным во время его правления в 1565 году. Слово "опричнина" происходит от древнерусского "оприч", что означает "особый". Этим словом в то время называются территории, которые отходили в пользовании царя или его приближенных после казни бояр и их родственников. Основная причина появления опричнины - подозрения Ивана Грозного в отношении бояр, которые будучи достаточно сильной политической силой того времени, не всегда желали исполнять волю царя. Желая обезопасить себя лично и не дать боярам привести к власти еще кого-либо, Иван Грозный создает войско опричников, в первое время около 1000 человек, которые по велению царя начинают казнить и по сути грабить неугодных и подозрительных Ивану Грозному бояр, а так же и людей. На все бесчинства и беззакония опричников Иван Грозный как правило не обращает внимания, так как те являются для него "особым" сословием и его личной гвардией. Отличительными атрибутами опричников на черных конях были метла и песья голова, что означало - метлой выметем измену и всех, кто противится царской власти. Песья голова означала верность опричников царю подобна псам. Кровавые репрессии проводятся в таких крупных городах, как Нижний Новгород (город вольнодумцев и заговорщиков по мнению Ивана Грозного), Пскове и Москве.
В результате деятельности опричников страна к 1572 году находилась на грани экономического кризиса, погибли десятки тысяч человек. Служивые люди, крестьяне и ремесленники были растеряны, запуганы и дезорганизованы, боярская дума потеряла свою власть и в принципе почти перестала существовать. Россия проиграла Ливонскую войну, потеряв все выходы к Балтийскому морю и территории Финского залива, чем сразу воспользовались шведы. В старне возникла нестабильная ситуация и социальная напряженность, что после смерти Ивана IV Грозного привело к смутному времени и появлению самозванцев.
Бенджамін Дізраелі (21 грудня 1804 - 19 квітня 1881)-британський політик і державний діяч, який багато разів ставав прем'єр-міністром Великобританії в 19 столітті. Він єврей. Він був одним з провідних лідерів Консервативної партії. Під час свого прем'єр-служіння між 1870 і 1880 роками він відстав від британських аристократів і взяв під контроль політику Великобританії. Він був найціннішим політиком при королеві Вікторії. Після поразки від свого головного конкурента Гладстона він був вилучений з політичної сцени. Його ідеї про класову війну та робочий клас вплинули на прагматичну та центристську економічну політику Великобританії в 1950-х роках.
Бенджамін Дізраелі був першим, хто використовував концепцію патерналістського консерватизму. Перед лицем небезпеки того, що Британія буде розділена на багатих і бідних в той час, він запропонував «реформувати зверху» замість «революції знизу».
Вільям Еварт Гладстон (народився 29 грудня 1809 р. - 19 травня 1898 р.) - політик британської Ліберальної партії і 47й прем'єр-міністр Великобританії (1868-1874, 1880-1885, 1886 і 1892-1894). Він є важливим політичним реформатором, відомим своїми популістськими промовами, і протягом багатьох років брав участь у політичній гонці з Бенджаміном Дізраелі. Характерною особливістю його діяльності-починав у лавах Торі, і закінчив свою діяльність у лавах лібералів і крайніх демократів. Вважав, що в основі політичних заходів повинні лежати спільні інтереси.
