Объяснение:
1... Курган Иссык — часть комплекса могильника, расположенного на левом берегу горной реки Иссык, рядом с городом Есик, в 50 километрах восточнее Алма-Аты. Могильник датирован V—IV вв. до н. э. и относится к сакской культуре.
2... Могилу покрыли слоем камня, смешанным составом из гальки, песка и глины.
3... «Золото́й челове́к» — условное название археологической находки, сделанной в 1969—1970 годах в 53,5 километрах от Алма-Aты в результате раскопок кургана Иссык на берегу реки Иссык, достигавшего высоты 6 метров, а в диаметре — 60 метров. Представляет собой останки сакского воина в золотой одежде.
4... Бесшатырский курган — комплекс захоронений сакской эпохи, расположенный в долине реки Или на территории государственного национального природного парка «Алтын-Эмель». Курганы находятся в урочище Шылбыр, на правом берегу реки Или. Топоним «Бесшатыр» переводится с казахского языка как «пять шатров».
5... Саки (племена) - были группой кочевых и полукочевых иранских народов, которые, исторически, населяли северную и восточную евразийскую степь и бассейн Тарима. ... Сакские захоронения свидетельствуют о том, что их культура была развита. Во-первых, захоронения уже говорят нам о религиозности населения.
Вот, пользуйся ответом:)))
Мова
Завантажити PDF
гати
Редагувати
Вели́ка Скі́фія або Вели́ка Ски́тія[1] — сучасна наукова назва політичного утворення, що існувало у Північному Причорномор'ї в VI—V століттях до н. е. В античні часи дане поняття було розмите і позначало собою всі невідомі їм землі сучасної Євразії на схід від сучасної України (Малої Скіфії), включно з нею самою, тобто сучасну центральну і східну Євразію, на противагу Євразії західній (тобто сучасній Європі).
Карта Скитії. 100 рік до н. е.
За свідченням Геродота, Велика Скіфія простягалася від Дунаю до Дону та на таку ж відстань від узбережжя Чорного моря на північ.
Щільну роль у цьому регіоні відігравали кочові скіфи під проводом царських скіфів. Північніше мешкали агафірси, скіфи-орачі, будіни, неври, гелони, меланхлени, гіпербореї, що можуть бути зіставлені з різними культурами скіфського типу лісостепової України та прилеглих районів. Збирання данини з осілих племен цієї території, зиск із транзитної торгівлі між землеробами лісостепу та античними містами північного узбережжя Чорного моря становили економічні підвалини Великої Скіфії та сприяли накопиченню в руках вищої аристократії величезних багатств, наявним підтвердженням чого є «царські» скіфські кургани у Нижній Наддніпрянщині — Солоха, Чортомлик, Огуз, Козел, Чорнуха та інші.
Загибель Великої Скіфії пов'язана, зокрема, з погіршенням кліматичних умов і усиханням степів, з виснаженням господарства лісостепових районів унаслідок економічної експлуатації кочовиками тощо.
