Які вчинки справи викликають захоплення , а які не можна схвалити Данило Галицький

Чингісхан—монгольський державний, політичний і військовий діяч. Засновник і перший великий хан (1206–1227р) Монгольської імперії, другої за площею імперії у всесвітній історії. Представник роду Борджигінів. Патріарх династії Чингізидів. Протягом 1186–1205 років об'єднав усі монгольські племена. 1206 року на курултаї племен проголосив створення Монгольської імперії, а себе — її правителем. Провів реформи, скеровані на ліквідацію племінного розподілу й формування потужного всемонгольського війська. 1207 року підкорив тангутську державу Західну Ся. 1215 року здобув Пекін й захопив чжурчженську династію Цзінь, що володіла Північно-Східним Китаєи. 1218 року знищив ханство каракиданів у Середній Азії, а протягом 1219-1221 років завоював мусульманський Хорезм . 1220 року заснував столицю Монгольської імперії — місто Каракорум. 1223 року відрядив військо до Кавказу й степів Причорномор'я, що розбило руських князів і половців на Калці. 1226 року розпочав війну проти бунтівних тангутів. Помер під час облоги тангутської столиці. На момент смерті керував гігантською державою, що простягалася від Японського моря до Каспійського. У часи існування монгольської династії Юань, створеної його нащадками, його вважали засновником цієї династії та її першим імператором. У Монгол ії та Китаї вшановується як національний герой. Його зобразили на банкнотах Монголії номіналом у 1000, 5000 та 10000 тугриків. 

Довелось мне как-то попутешествовать с одним купцом. Многие торговые порты мы посетили. Мы торговали и Южной Европе, и в Карфагене, были и на Сицилии, в Северной Африке, и в Египте. Посетили Аравию, Финикию, Малую Азию, Причерноморье. Но самым богатым и удивительным оказался афинский порт Пирей в Греции. Он был центром международной торговли. Там было все: от зерна и рабов, до золота и драгоценных камней. Там «слупили» с моего купца огромную пошлину, но он продал почти весь свой товар, не оставшись в «накладе». Чего там только не продавали купцы из разных стран, порадовали меня:

1)      Диковинные ковры и подушки из Карфагена;

2)      Ароматные фрукты, сыр и свиньи, доставленные с острова Сицилия;

3)      Слоновая кость и лотос из Северной Африки;

4)      Египетский папирус;

5)      Благовония, специи и драгоценные камни из Аравии;

6)      Пурпур, финики и мука из Финикии;

7)      Золото, серебро, мрамор и керамика, лошади, лес из Малой Азии;

8)      Железо, мед и рыба из Причерноморья;

9)      Мясо, керамика, рабы и вино из Южной Европы.

 

А сами греки торговали оливковым маслом, чудесным вином, очень красивыми расписными лакированными вазами, кожей, льном, тканями, серебром, бронзовым и железным оружием, мрамором, медом, лошадьми и рабами.

Конечно, весь этот товар я видел и в других торговых портах, но в таком количестве и все вместе – ни разу. В связи с этим, очень удивительным и богатым показался мне афинский порт Пирей!