Вот
Объяснение:
Елизавета – дочь Петра. Она издает указ, согласно которому правление в России должно было осуществляться согласно указам Петра I. Вновь усиливалось единоначалие.
Елизавета Петровна попыталась продолжить реформы своего отца.
Государством Елизавета управляла через своих фаворитов и доверенных лиц : Разумовского, Шувалого, Бестужева-Рюмина, Воронцова.
Екатерина II
– дворяне получают щедрые земли и крепостных крестьян,
– учреждение Вольного экономического общества,
– право открывать предприятия без разрешения правительства,
– секуляризация церковных земель,
– разрешение всем желающим заниматься промыслами,
– начало проведения школьной реформы,
– разрешение создания вольных типографий,
– запрещение публичной продажи крепостных крестьян за долги помещиков.
Екатерина II основные мероприятия проводила в интересах дворянства.
1765 г – Указом было разрешена ссылка крепостных крестьян на каторгу
1765 г – монастырские земли передавали в собственность дворян
1782 г – дворяне были объявлены собственниками земли и ее недр и т д.
1785 г – выданы жалованные грамоты дворянам, где были воедино собраны и подтверждены все привилегии данные дворянству после смерти Петра I.
Внутренняя политика Екатерины II, проводимая в интересах помещиков – социальной опоры самодержавия, не могла не вызвать недовольства бедных слоев населения. Пример тому, впоследствии крестьянская война под предводительством Емельяна Пугачева.
Розпад французької колоніальної імперії вже почався під час Другої світової війни, коли різні частини імперії були окуповані іншими країнами (Японія окупувала Індокитай, Велика Британія — Сирію та Ліван, американці з англійцями — Марокко і Алжир, Німеччина — Туніс). Після 1945 всі території повернулися до Франції, але Франція незабаром взяла участь у довгій й кривавій війні в Індокитаї. Він вийшов з-під влади з поразкою і виводом французьких військ в 1954 році. Незабаром спалахнула інша війна — цього разу за незалежність Алжиру. Конфлікт був вельми символічним, так як Алжир був найстарішою французькою колонією. В Алжирі мешкало багато європейських поселенців (П'є-нуар), які були змушені тікати з Алжиру. Франкоалжирці і харкіс воювали на боці Франції, але були залишені без до пізніше, коли французькі війська покинули країну в 1962 р. і тому зазнали репатріації.
Французький союз був замінена на Французьку Спільноту через прийняття нової Конституції в 1958 році. Яка була скасована у 1960 року через те що більшість французьких колоній в Африці оголосили незалежність у цьому році. Рік відомий як «Рік Африки».
