Краткий конспект параграфа 20. усиление московского княжества по истории России только кратко​

У чому особливості козацьких літописів як історико-літературних творів? Хто були їхні автори?

Козацькими літописами називають історико-літературні твори другої половини XVII — середини XVIII ст., присвячені козацьким війнам. Назва «літописи» досить умовна, бо кожен із цих творів є складною, багатоплановою розповіддю про події Національно-визвольної війни, у якій поєднуються характеристики історичних діячів, описи подій — битв, повстань, переговорів, окремі документи, тлумачення цього періоду історії України. Стиль цих творів далекий від традиційної літописної форми. Написані вони тогочасною мовою у формі щорічних записів, оповідань, сказань, повістей із залученням різних документів: більш ранніх українських літописів (Густинського, Львівського, Острозького, Чернігівського тощо), власних спогадів сучасників, документальних матеріалів (офіційні і приватні листи, грамоти, універсали), творів чужоземних істориків, легенд і переказів.

До наших днів дійшли три найвизначніші козацькі літописи — Літопис Самовидця, Літопис Граб’янки та Літопис Самійла Величка (1720). Кожен із творів є оригінальним, має свої особливості.

Объяснение:

Для Запада XIX век стал эпохой торжества индустриальной революции, которая одерживала одну победу за другой в большинстве стран Европы, в США и в России. В конце века индустриализация проникла и на Восток, охватив Японию.
Рождение индустриальной цивилизации
С XIX в. начинается особый этап в развитии циви-лизационного процесса, который историки называют . индустриальным, или машинным. Это название указывает не только на то, что машины все более широко внедряются в производство и вытесняют ручной труд. Машины превращаются в некую самоценность, так как без постоянного изобретения и усовершенствования машин невозможно существование такой цивилизации. Машинная индустрия занимает едва ли не главное место в жизни общества, определяя его экономическое благополучие, военный потенциал, международный статус.
В аграрных доиндустриальных цивилизациях важнейшее значение имелаповторяемость, усвоение опыта предшествующих поколений, а орудия труда не менялись столетиями. Машинная цивилизация диктуетнеобходимость непрерывного технологического обновления. Динамика, технический прогресс являются основой жизни цивилизации нового типа. Темп изменений становится катастрофически быстрым по сравнению с прежними временами.
Было время, когда человек ощущал свой мир как непреходящий.. . В этом мире человек строил свою жизнь, не пытаясь изменить его. Его деятельность была направлена на улучшение своего положения в рамках самих по себе неизменных условий.