5. Видатний художник Русі-України Алімпій брав участь у створенні мозаїк:

А. Софійського собору
Б. Михайлівського Золотоверхого собору
В Преображенського собору
Кирилівської церкви

ответ:У 1750 р. останнім гетьманом України став брат фаворита нової імператриці Єлизавети – К. Розумовський (1750 – 1764 рр.)

Російський уряд уповільнив, але не припинив свого наступу на українську автономію. Крім старих традиційних обмежень (гетьману заборонялося листуватися з іноземними державами, російська сторона призначала полковників та ін.) у цей час з’явилася низка нових: у 1754 р. було ліквідовано митний кордон між Гетьманщиною та Росією, а гетьману наказано складати фінансові звіти російському уряду; у 1761 р. Київ назавжди перейшов під пряме імперське правління.

Проте можна погодитися з істориком О. Субтельним, що "за Розумовського Гетьманщина переживала "золоту осінь" своєї автономії". Було проведено судову реформу, внаслідок якої Гетьманщину поділено на 20 повітів, кожен з яких мав власний суд. К. Розумовський пішов назустріч старшині і у 1760 – 1761 рр. заборонив переходи селян без письмової згоди пана, почав скликати з’їзди старшини – Генеральні Збори, які мали тенденцію до перетворення у шляхетський парламент на зразок польського сейму. Була проведена певна модернізація війська: удосконалено артилерію, введено однакове озброєння та уніформу. К. Розумовський мав плани відкрити у Батурині університет.

Однак прихід до влади Катерини II кардинально змінив ситуацію. Спроба добитися визнання спадковості гетьманства для свого роду закінчився для К. Розумовського втратою гетьманської булави.

Объяснение:

Завершение присоединения Казахстана совпало с реформами в самой России. Отмена крепостного права, реформы, направление на развитие капиталистических общественных отношений не могли не затронуть Казахстана. Он испытывал на себе активный процесс колонизации. Чтобы придать ему целенаправленный и систематический характер царское правительство решило создать в Казахстане административное управление, приближенное к российской системе и максимально отвечающее интересам метрополии. Для подготовки реформ в 1865 году была создана специальная Степная комиссия, в которую вошли представители министерства внутренних дел, военного министерства, местные представители, эта комиссия должна была выработать проект реформ. В 1865-1866 годах комиссией был составлен проект по управлению Казахской степью, оформленный в виде двух документов. 11 июля 1867 года Александр II подписал "Временное положение об управлении в Семиреченской и Сырдарьинской областях", а 21 октября 1868 года "Временное положение об управлении в степных областях Оренбургского и Западно-Сибирского генерал-губернаторства".