XI ст. в економічному житті Західної Європи почався період урбанізації - відродження римських міст (Рим, Неаполь, Париж, Генуя, Ліон, Лондон, Бонн) і утворення нових (Гамбург, Любек, Лейпціг, Магдебург), посилення їх господарського значення. Головною причиною цього було економічне піднесення, руйнування натурально-господарських форм виробництва. Вотчинне ремесло вичерпало себе, феодальний маєток не міг розвивати своїх промислових проблем. Успіхи сільського господарства зробили можливим існування населення, яке могло не займатися сільським господарством. Вотчинні ремісники переводились на оброк. Вони йшли з маєтків і селилися на перехрестях доріг, у торгових містечках, біля стін замків і монастирів. Поступово ці поселення перетворювались в міста.
Крім старих римських центрів, середньовічні торгово-промислові міста перебували під владою феодалів, які були зацікавлені в їх виникненні на своїх землях, оскільки міста і податки з них приносили немалі прибутки. Система феодальної земельної власності міцно прив'язувала торгово-промислові центри до землевласника, а самі міста певною мірою повторювали структуру феодального маєтку. Значну частину території
міста займав замок з господарськими і громадськими будівлями. Феодал постійно жив у місті. При ньому перебувала значна кількість воїнів і слуг, яким роздавали земельні ділянки. Решта землі, як правило, належала церкві. Феодал ставився до міських жителів як до сільських ремісників, котрі переселилися в місто. Тому вони відбували всі феодальні повинності. В дещо кращому становищі були купці, хоч також виконували повинності.
На феодалові лежали нові обов'язки. Він повинен був захищати місто, його жителів від зазіхань інших сеньйорів або зовнішніх ворогів. У X ст. це було нелегко. Набіги норманів, арабів, угорців спустошували землі Європи. Лише добре укріплене місто могло протистояти загарбникам. У XI ст. зовнішня небезпека майже повністю зникає і феодали втрачають своє значення захисників міст. Таке становище надзвичайно загострило суперечності між міщанами і феодалами. У країнах Заходу вони вирішувалися протягом XI - XIIIст. у ході так званих комунальних революцій. В Італії великі торговельні міста добилися повного визволення вже в XI ст. Дещо пізніше на шлях боротьби за визволення стали міста Північної Франції і Німеччини. В XII - XIII ст. у багатьох містах Західної Європи утворилося чимало міст-комун або міських республік, що цілком звільнилися від сеньйорів і отримали повне самоврядування. До відання міст переходили управління й суд, збирання податків, військова повинність, догляд за міською торгівлею тощо. Серед таких республік особливо виділялися італійські міста, насамперед Венеція, Генуя і Флоренція, які захопили багато земель і стали великими купецькими державами.
Там, де феодали зберігали свою могутність, боротьба міст набувала надзвичайної гостроти й тривала іноді впродовж десятиріч. Далеко не всім містам Західної Європи вдалося звільнитися з-під руки феодалів. Більшість міст певною мірою залишалася їм підвладною і в кращому разі діставала грамоту, що визначала розмір виплат сеньйору і гарантувала громадянам особисту свободу. Такі міста називалися "вільними містами". Вони ніколи не досягали прав міста-комуни; управління й суд там залишалися в руках сеньйора, проте права та обов'язки їхніх представників — так зване "прево"- точно визначалися, щоб уберегти міське населення від зловживань.
У XIII ст. сформувалося феодальне міське "магдебурзьке право", яке встановлювало порядок виборів і функції органів
міського самоврядування, суду, купецьких об'єднань, цехів, регулювало питання торгівлі, опіки, успадкування тощо.
Економічно розвинуті міста Англії, Франції та Німеччини в XI - XII ст. досягли значного розвитку. Зросло міське населення, розвиваються ремесла і торгівля. Панівне місце посідає виробництво вовняних тканин, збут яких забезпечував піднесення ремесла і торгівлі. Збагачуються купці, посилюється їх вплив.
У XII — XIII ст. у містах сформувалися ремісничі об'єднання — цехи. Середньовічний цех співзвучний із сучасним тільки за назвою. У ті часи він створювався за професійними ознаками (шевський, ковальський, кравецький, ювелірний та ін.). Цехи складалися з майстерень певного профілю. Кожний цех мав свій статут — цей документ узаконював і регламентував не тільки виробничий і духовний, а й моральний іб життя ремісничого колективу. В них було записано, зокрема, таке: у майстернях
1. Установите соответствие между событиями (процессами) и их участниками: к каждой позиции первого столбца подберите соответствующую позицию из второго столбца.
СОБЫТИЯ (ПРОЦЕССЫ) УЧАСТНИКИ
А) присоединение Казанского ханства к России
2) А. М. Курбский
Б) разгром Непобедимой армады
4) Фрэнсис Дрейк
В) издание Новоторгового устава
5) А. Л. Ордин-Нащокин
Запишите в ответ цифры, расположив их в порядке, соответствующем буквам:
A Б В
245
2. Установите соответствие между событиями (процессами) и их участниками: к каждой позиции первого столбца подберите соответствующую позицию из второго столбца.
СОБЫТИЯ (ПРОЦЕССЫ) УЧАСТНИКИ
А) движение левеллеров
1) Джон Лильберн
Б) присоединение Смоленска к Московскому государству
3) Василий III
В) Переяславская рада
5) Б. М. Хмельницкий
Запишите в ответ цифры, расположив их в порядке, соответствующем буквам:
A Б В
135
3. Запишите термин, о котором идёт речь.
Предприятие, основанное на ручном труде работников, где существует разделение труда на отдельные производственные операции.
мануфактура
4. Запишите термин, о котором идёт речь.
«Период в истории России, ознаменованный стихийными бедствиями, гражданской войной, русско-польской и русско-шведской войнами, тяжелейшим государственно-политическим и социально-экономическим кризисом»
смута или смутное время
5. Прочтите отрывок из исторического источника и выполните задание.
«Московский великий князь, в самом деле, присоединив… много областей и княжеств, весьма расширил свою державу. Особенно же в [таком-то] году от Рождества Христова вёл он тяжёлую войну против Зигмунда [Сигизмунда] польского и вследствие и предательства Михаила Глинского захватил известный город и область Смоленск, завоёванную более ста лет назад Витольдом, великим князем литовским. И хотя в следующем, [таком-то] году поляки с большим войском двинулись к русским пределам и одержали славную победу, так что на поле битвы под Смоленском погибло более тридцати тысяч московитов, как о том подробно повествуется в истории Павла Иовия, они так и не смогли вернуть себе этот город и сильное княжество, которые и до сего времени пребывают во власти московитов».
Укажите имя Великого Московского князя, о котором идет речь в историческом источнике. (Имя указывать в формате «имя и прозвание» или «имя и номер». Например, Александр Благословенный или Александр I)
Укажите год, когда был взят Смоленск.
1) имя: Василий III;
2) год: 1514 г.
6. Назовите главу Московского государства, при котором происходили события, обозначенные на карте.
Рассмотрите карту и выполните задания 4, 5.
Подпишите на карте города Новгород и Псков.
Укажите название войны, события которой показаны на карте.
где карта
7. Какие из приведённых памятников культуры были созданы в XVI в.? Выберите два памятника культуры и запишите в таблицу цифры, под которыми они указаны.
Ознакомьтесь с приведённым перечнем и изображениями памятников культуры и выполните задания.
1) Архангельский Собор (Собор святого Архистратига Михаила) в Москве
2) Повесть о «Шемякином суде»
Создателем какого из приведённых памятников культуры был Алевиз Новый? Укажите порядковый номер этого памятника культуры.
Какие из приведённых памятников культуры были созданы в XVII в.? Выберите два памятника культуры и запишите в таблицу цифры, под которыми они указаны.
где изображения
8. Укажите время, с точностью до десятилетия, когда в России завершился период Смутного времени. Укажите одно любое событие из истории зарубежных стран, относящееся к этому же веку и десятилетию. Не следует указывать событие из истории международных отношений, одной из сторон которого была Россия.
Время с точностью до десятилетия: 1610-е
Событие из истории зарубежных стран: начало Тридцатилетней войны.
9. Укажите время, с точностью до десятилетия, когда к России были присоединены Казанское и Астраханское ханство. Укажите одно любое событие из истории зарубежных стран, относящееся к этому же веку и десятилетию. Не следует указывать событие из истории международных отношений, одной из сторон которого была Россия.
Время с точностью до десятилетия: 1550-е гг.
Событие из истории зарубежных стран: заключение Аугсбургского религиозного мира.
10. Укажите время, с точностью до десятилетия, когда в России были введены заповедные лета. Укажите одно любое событие из истории зарубежных стран, относящееся к этому же веку и десятилетию. Не следует указывать событие из истории международных отношений, одной из сторон которого была Россия.
Время с точностью до десятилетия: 1580-е гг. ИЛИ 80-е гг. XVI в.
Событие из истории зарубежных стран: разгром Англией Непобедимой армады.
