Чим римська система освіти та виховання відрізнялася від грецької?​

XX век можно считать веком революций. Причем не только политических, но и научных. Многие считали, что от ученых вообще нет никакого толку. Сидят, мол, себе в кабинетах и лабораториях годами и все без толку. Какой смысл тратить на исследования деньги? Но ученые чередой значимых открытий убедили весь мир, что это не так. При этом в XX веке значимые открытия совершались на редкость часто, коренным образом изменив нашу жизнь. Это позволило уже сегодня создать то будущее, о котором когда-то фантасты даже и не мечтали. Расскажем ниже о десяти самых значимых научных открытиях века, как раз по десятилетию на каждое.1) Первую революцию уже в начале века устроил Макс Планк. Еще в конце XIX столетия его пригласили на должность профессора в Берлинский университет. Планк был настолько предан науке, что в свободное от лекций и работы время продолжал заниматься вопросами распределения энергии в спектре абсолютно черного тела. В итоге упрямый ученый в 1900 году вывел формулу, которая очень точно описывала поведение энергии в данном случае. Это имело совершенно фантастические последствия. Оказалось, что энергия излучается не равномерно, какчиталось ранее, а порциями - квантами. Эти выводы сперва смутили и самого Планка, однако он все-таки доложил о странных результатах 14 декабря 1900 года Немецкому физическому обществу. Неудивительно, что ученому просто не поверили. Однако на основе его выводов уже в 1905 году была создана Эйнштейном квантовая теория фотоэффекта. После этого и Нильс Бор построил первую модель атома, согласно которой вокруг ядра по определенным орбитам вращаются электроны. Последствия открытия для человечества Планка так велики, что его можно считать невероятным, гениальным! Так, благодаря ученому развились впоследствии атомная энергетика, электроника, генная инженерия. Мощный толчок получили астрономия, физика и химия. Это произошло благодаря тому, что именно Планк четко обозначил границу, где заканчивается ньютоновский макромир с измерением вещества килограммами, и начинается микромир, в котором необходимо учитывать влияние отдельных атомов друг на друга. Благодаря ученому стало известно на каких энергетических уровнях живут электроны, и как они себя там ведут.2) Второе десятилетие принесло открытие, которое тоже перевернуло умы всех ученых. В 1916 году была завершена работа Альберта Эйнштейна над общей теорией относительности. Она получила и другое название - теория гравитации. Согласно открытию, гравитация - это не следствие взаимодействия полей и тел в пространстве, а следствие искривления четырехмерного пространства времени. Открытие сразу же объяснило суть многих непонятных доселе вещей. Так, большинство парадоксальных эффектов, возникающих при околосветовых скоростях, просто таки противоречили здравому смыслу. Однако именно теория относительности предсказала их появление и объяснила суть. Самый известный из них - эффект замедления времени при котором часы наблюдателя идут медленнее, чем движущиеся относительно него. Также стало известно, что длина движущегося объекта вдоль оси движения сжимается. Сегодня теория относительности применяется не только к движущимся с постоянной скоростью относительно друг друга объектам, но и ко всем системам отсчетавообще. Вычисления были такие сложные, что работа заняла 11 лет. Первым подтверждением теории стало описание кривой орбиты Меркурия, произведенное с ее Открытие объяснило искривление лучей от звезд при прохождении их рядом с другими звездами, красное смещение галактик и звезд, наблюдаемых в телескопы. Очень важным подтверждением теории стали черные дыры. Ведь согласно расчетам при сжатии звезды наподобие Солнца до 3 метров в диаметре свет просто не сможет покинуть ее пределы - такова будет сила притяжения. В последнее время учеными найдено немало аких звезд.

Яким було українське село у 18 — першій половині 19 ст,?

Життя українських селян не змінилося з попередніх часів. Як і раніше, села закладали поблизу річок та озер, утворюючи вулиці, обабіч яких стояли хати й городи. Традиційними були зовнішній вигляд та внутрішнє опорядження хат. Про те, яким був побут українських селян, якими клопотами вони переймалися, якими були звичаї українського села, довідуємося з творів І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, М. Гоголя. У другій половині 19 - на початку 20 ст. картини селянського побуту майстерно змальовували Панас Мирний та Іван Нечуй-Левицький, з творами яких познайомитеся на уроках української літератури.

 

Цінним історичним джерелом є рукописні ілюстровані альбоми Домініка П’єра де ла Фліза, француза за походженням, який від 20-х років 19 ст. був лікарем на Київщині. У службових поїздках Київщиною він не лише надавав медичну до а й занотовував почуте й побачене. Записи доповнював малюнками. Ось як де ла Фліз розповідає про побут українських селян: «Селянські житла (на Київщині) скрізь збудовані з дерева, вони, як правило, теплі взимку. Їх зовнішнє й внутрішнє планування всюди майже однакове... Майже всі хати вкриті соломою. Загалом у селах будинки невеликі, у них рідко буває більше однієї кімнати, перед якою є сіни, з другого боку від сіней роблять комору без вікон. У кімнаті завжди є піч. Хати заможніших селян часом ші, кімнати не такі тісні, у них більше порядку й чистоти, досить часто вони побілені всередині і ззовні. Внутрішнє впорядкування кожної

хати майже скрізь однакове. В усіх помешканнях завжди можна бачити в кутку кімнати напроти дверей грубо намальовані образи святих у більшій чи меншій кількості, прикрашені натуральними висушеними квітами та білими рушниками, вишитими червоними узорами. У їхніх помешканнях зовсім немає меблів, хіба що іноді шафа і декілька стільців.

Їжа селян майже однакова як улітку, так і взимку. Вони харчуються такими стравами: хліб житній, гречаний або ячмінний,

зрідка пшеничний, за винятком свят та місцевостей, де пшениця родить. Борщ готують із салом або зі свининою, капустою, буряками, щавлем влітку та з іншими овочами. Зрідка селяни їдять яловичину, частіше свинину, баранину або птицю, але лише на свято або в неділю. Взагалі вони споживають багато картоплі, яку вирощують всюди, особливо на піщаних ґрунтах, а також ячмінну, гречану, пшоняну кашу та галушки, які готують з житнього, пшеничного або іншого борошна, яєць, молока й сиру. Горіхи, бобові, кукурудза, часник, цибуля, свіжі або солоні огірки також належать до їхнього раціону. Для їжі вони користуються мальованим глиняним посудом. Ложки, якими вони користуються, виточені з дерева, відполіровані, вкриті лаком і також складені рядочком у шафі. Виделки їм майже невідомі...».

Объяснение: