давньогрецькі храми
Найважливішим завданням архітектури у греків, як і будь-якого взагалі народу, було будівництво храмів. Воно породило і виробило художні форми, які перейшли потім до споруд будь-якого роду. У всі продовження історичного життя Греції її храми постійно зберігали один і той же основний тип, згодом засвоєний і римлянами. Грецькі храми анітрохи не походили на храми Єгипту і Сходу: це були не колосальні, що вселяють релігійний страх таємничі капища грізних, жахливих божеств, а веселі, привітні оселі людиноподібних богів, влаштовані на зразок жител смертних, але тільки більш витончені і багаті. Якщо вірити Павзаній, спочатку храми будувалися з дерева. Потім їх стали споруджувати з каменю, причому, проте, втрималися деякі елементи і прийоми дерев'яного зодчества. Грецький храм представляв собою будівлю в основному помірних розмірів, що стояло всередині священної огорожі (ι 'ερόν) на фундаменті про декілька щаблях і представляло в най шому своєму виді схожість з довгастим будинком, що має в плані два складені разом квадрата і двускатную, досить положисту дах; одна з коротких його сторін не виходила назовні стіною, яку тут замінювали дві пілястри по краях і стоять в прольоті між ними дві (іноді 4, 6 і т. д., але завжди парні числом) колони, кілька відступивши вглиб будівлі (звичайно на ⅓ квадрата), воно було перегороджено поперечною стіною з дверима в середині, так що виходили рід ганку або критих сіней (притвор, πρόναος) і внутрішнє, замкнутий з усіх боків приміщення - святилище (ναός, cella), де стояла статуя божества і куди ніхто не мав права входити, крім жерців. Подібне будівлю звані. «Храмом в пилястрах» (ι 'ερόν ε' ν παραστάσιν, templum in antis). У деяких випадках абсолютно таке ж ганок, як і з переднього фаса, влаштовувалося і з протилежного боку (ο 'πισθόδομος, posticum). Пілястри і колони сіней підпирали стелю і дах, причому остання утворювала над ними трёхугольний фронтон. Ця най ша форма в більш великих і розкішних храмах ускладнювалася деякими додатковими частинами, через що відбулися наступні види храмів:
Николай 2
28 июля 1914 — 11 ноября 1918 (4 года, 3 месяца и 2 недели)
28 июня 1914 года в Сараево сербский террорист Гаврило Принцип убил наследника австро-венгерского престола эрцгерцога Франца Фердинанда, и это убийство стало поводом к началу Первой мировой войны
Германская империя вступила в Первую мировую войну 1 августа 1914 года, объявив войну России. 3 августа Германия объявила войну Франции, а 4 августа — Британской империи. Поводом для начала войны стало убийство австрийского эрцгерцога Франца Фердинанда сербским студентом.
Многим ивестно, что в первой мировой победу одержали Англия, Франция и Россия.
Родио́н Я́ковлевич Малино́вский — советский военачальник и государственный деятель. Полководец Великой Отечественной войны, Маршал Советского Союза. Дважды Герой Советского Союза, Народный герой Югославии. Министр обороны СССР. Член ЦК КПСС.
Всю операцию можно разделить на 3 периода: прорыв австрийского фронта, развитие прорыва и бои на Стоходе с подошедшими германскими резервами, при одновременном угрожающем Венгрии продвижении вперед 9-й Армии. Итогом наступления стал прорыв на правом фланге 8-й Армией и взятие Луцка на 3-й день. На 10-й день войска вышли к р. Стоход. Атака 11-й Армии была менее удачной. 9-я Армия форсировала р. Прут и 18 июня взяла Черновцы.
Объяснение:
