Розпад французької колоніальної імперії вже почався під час Другої світової війни, коли різні частини імперії були окуповані іншими країнами (Японія окупувала Індокитай, Велика Британія — Сирію та Ліван, американці з англійцями — Марокко і Алжир, Німеччина — Туніс). Після 1945 всі території повернулися до Франції, але Франція незабаром взяла участь у довгій й кривавій війні в Індокитаї. Він вийшов з-під влади з поразкою і виводом французьких військ в 1954 році. Незабаром спалахнула інша війна — цього разу за незалежність Алжиру. Конфлікт був вельми символічним, так як Алжир був найстарішою французькою колонією. В Алжирі мешкало багато європейських поселенців (П'є-нуар), які були змушені тікати з Алжиру. Франкоалжирці і харкіс воювали на боці Франції, але були залишені без до пізніше, коли французькі війська покинули країну в 1962 р. і тому зазнали репатріації.
Французький союз був замінена на Французьку Спільноту через прийняття нової Конституції в 1958 році. Яка була скасована у 1960 року через те що більшість французьких колоній в Африці оголосили незалежність у цьому році. Рік відомий як «Рік Африки».
Япония в 30-е гг. Фашизация страны, её специфические особенности.
Мировой экономический кризис 1929-1933 из-за тесных связей между японским и американским рынками ударил по Я. с особой силой. В первую очередь страдает с/х, и главная отрасль – шелководство (до 1930 г. 30% всего яп. экспорта - вывоз США шелка). Цены на шелк катастрофически упали. Еще снижается объем производства в угольной пром-ти, судостроении.
Как всегда, страдают плечи трудящихся:) на которые все перекладывается. З/п снижают, массовые увольнения, растет безработица (до 3 млн.чел!). Мелкие и средние предприниматели разоряются. Страдают колонии – их эксплуатация ужесточается (Тайвань, Корея).
Как следствие – расширение демократического движения в стране. Крупные стачки рабочих (прядильщики, трамвайщики, металлисты). Постоянные арендные конфликты в деревне, поджоги усадеб, столкновения с властями.
КПЯ возглавляет антивоенную компанию – против агрессивной внешней политики правительства. Демонстрации коммунистов и демократов под лозунгами: «Против империалистической войны!», «За полную независимость колоний!» и т.п.
Власти тем временем готовятся завоевывать Северо-Восточный Китай, усиливают репрессии против коммунистов и демократов. За 1929-1933 гг. арестовано 50 тыс. чел. Некоторые выдающиеся деятели КП убиты или посажены пожизненно.
