1 июня 1685 года крепость была осаждена большим китайским войском (по разным данным, от 5 до 10 тыс. человек). После сдачи острога 26 июня часть казаков (45-50 человек) с семьями были уведены в Пекин. Император Канси проявил уважение к людям, которые героически бились против превосходящих их во много раз по численности маньчжуров, и мудро решил, что лучше принять такую вольницу на свою службу и поселить у себя, чем бесконечно с ней воевать. Албазинцы были зачислены в китайскую императорскую гвардию в Пекине, для них специально создали Русскую сотню в составе особо элитной части «Знамени с желтой каймой». Эта часть считалась самой аристократической. Она пополнялась только из рядов лучшей и верной монархии маньчжурской молодежи и русских. Китайцев здесь не было. Из пленных албазинцев лишь 12 человек не пожелали стать китайскими гвардейцами и решили вернуться в Россию. Всего же в китайские войска перешли не менее 100 казаков, или, как их называли китайцы, «ло-ча». Это были наименее лояльные русскому царю элементы. Казаки ценились китайским монархом очень высоко и были поставлены в самые лучшие условия. Они получали очень хорошее жалованье, денежные подарки, земли в вечное пользование и дома. Первое время во главе Русской сотни при дворе китайского императора были лишь русские, что делалось, как и само создание этой части, с пропагандистской целью. Но с заключением между Россией и Китаем Нерчинского договора в 1689 года политическое значение этой сотни стало падать, и впоследствии она стала регулярной частью гвардии под командованием одного из принцев Маньчжурской династии.
Вот так я ответила!
Отметь как ЛУЧШИЙ ОТВЕТ
Народився у Дрогобичі (тоді — Руське воєводство, Королівство Польща) в сім'ї солевара Михайла-Доната.
Першу освіту отримав у священика церкви святого Юра о. Евтимія. Тоді ж отримав перші знання про розрахунок пасхалій і основні знання з латини.
Наприкінці 1468 або на початку 1469 вступив до Яґеллонського університету (Краків), де здобув наукові ступені бакалавра (1470) і магістра (1473). Вивчав медицину та вільні мистецтва в Болонському університеті, де став доктором філософії (бл. 1478) і медицини (бл. 1482)
У Болоньї в 1478–1479 і 1480–1482 роках читав лекції з астрономії. Про високу оцінку його кваліфікації свідчить те, що Юрієві визначено подвійну платню — двісті лір замість звичайних ста.
З 1481 до 1482 був ректором Болонського університету — найстарішого в Європі, в історію якого він увійшов під іменем «Джорджо да Леополі» — Юрія зі Львова. Ректор — адміністративний керманич університету — обирався з викладачів на два роки. Юрій Дрогобич готував з професорами розклад лекцій, заповнював вакансії, встановлював порядок оплати праці професорів, контролював їхню роботу, організовував диспути, мав право кримінальної юрисдикції над усіма, хто перебував на службі чи навчався в університеті.
Підтримував тісні зв'язки з визначними італійськими вченими-гуманістами, серед них Марціо Галеотто, Реґіомонтан.
З 1487 — професор Яґеллонського університету. Помер у м. Кракові, де й похований.
