Духовний світ.
Давні слов’яни були язичниками. Оскільки за тих часів венеди, анти, склавини ще не мали власної писемності, свідчень про їхні вірування майже не збереглися. Давні слов’яни мали святилища - капища. Це були кам’яні вимостки або заглиблення в землі. Давні слов’яни, що проживали на території України, поклонялися божествам, пов’язаним з рільництвом і скотарством. Поклонялися наші предки духам: лісовикам, водяникам, домовикам тощо. Вірили в надприродну силу русалок, берегинь, вовкулак.
Віра в Ісуса Христа поширювалася на нашій землі зі Східної Римської імперії.
Господарське життя.
Давні слов’яни жили із землеробства та осілого скотарства. Вони вирощували просо, ячмінь, пшеницю, жито, овес, льон і коноплі, віддаючи перевагу ярим сортам; горох, ріпу, редьку, цибулю й часник.
З тварин розводили велику рогату худобу, кіз, овець, свиней. Як робочу силу використовуввли коней та волей. Займались рибальством.
З-поміж ремесел особливого розвитку досягло ковальство. Особливо шанували майстрів-ювелірів.
Давні слов'яни уподрбали гончарство від сусідніх народів.
Наслідки Куликовської перемоги
Політичні наслідки цієї перемоги були величезні: продемонстрована на Куликовому полі міць загальноросійського виступу ще більше зміцнила значення Москви як центра національного об'єднання в боротьбі за звільнення від татарської залежності.
Битва на Куликовому поле являла собою справді народну справу, подію всесвітньо-історичного значення, що поклало початок повній ліквідації Золотої орди і звільненню від татарського ярма Русі і ряду народів Східної Європи. Куликовська битва з'явилася для всього слов'янства героїчним прикладом національно-визвольної боротьби. Вона вплинула на розвиток народного руху проти гніту турецьких і німецьких загарбників у країнах західних і південних слов'ян.
Объяснение:
