Польське королівство здавна намагалося підпорядкувати собі Велике Князівство Литовське. Проте реальні передумови для об'єднання двох держав сформувалися лише в середині XVI ст. У цей час наростаюча криза литовської держави сягнула критичної межі, коли вона опинилась перед загрозою воєнної катастрофи внаслідок поразки в Ливонській війні (1558–1583 pp.) від Московської держави. Передумови Люблінської унії:
• Глибока криза Великого Князівства Литовського, зумовлена поразками в московсько-литовських війнах XVI ст., особливо в Ливонський. Це штовхало правлячі кола Литви на пошук реального союзника.
• Польща прагнула скористатися послабленням Литви для реалізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовхала шляхта, що сподівалася здобути нові землі та маєтки.
• Українська сторона сподівалась, що об'єднана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татарських нападів, а також припиняться наїзди польської шляхти на маєтки української в прикордонних областях.
• Литовські магнати, прихильники незалежності, втрачають свій вплив. Дрібна і середня шляхта сподівається, що в результаті унії вона отримає нові привілеї, якими користується польська шляхта.
• Польські магнати і шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівалися здобути нові землі та залежних селян, які б давали ще більше товарного хліба, що експортувався на захід.
• Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалася на нові привілеї, якими користувалася польська
Дань представляет собой натуральный или денежный побор с покорённых племён и народов.
Полюдье тоже финансовый термин, который представляет собой сбора дани, который существовал в период с 9 по 12 века на Руси. Полюдье было было нормированным и собирал дань князь. История с Игорем и древлянами – самое яркое событие в истории Руси, чем может закончиться ненормированный сбор дани.
Погост – административно-территориальная единица на Руси, для которой был установлен урок.
И урок – это уже фиксированный размер дани или работы.
Рассказ о проведении данной налоговой реформы может быть таким: при правлении князя Игоря сбор дани был ненормированным – сколько князь с дружиной хотели столько и собирали. Конечно, это порождало волнения. И например, древляне не стали терпеть, когда князь к ним с дружиной пришел еще раз за данью, когда уплатили совсем недавно. Протест их вылился в достаточно жестокое действие – они просто убили князя. По закону следующим правителем стала его жена – Ольга. Она решила упорядочить сбор дани – разделила Русь на погосты, а на каждый погост установила определенный урок. Ну и конечно, отомстила древлянам за вдовство.
Чем эта реформа вызвана?Реформа была вызвана тем, что ранее налоговая система была неупорядочена. Это было нестабильно как для народа, так и для государства.
В чем состояла ее суть?Суть данной реформы заключается в упорядочивании налогообложения на Руси.
