Orisha20
01.08.2022 07:48

Спишите найдите безличные глаголы, определите их синтаксическую роль в предложении

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
Ринаqq
08.12.2022 01:19
«билеты в путешествие» содержат сведения из жизни александра македонского. с одной стороны на них пишутся номер билета и его название, с другой — вопрос, на который школьникам предстоит ответить. если группа не имела времени для подготовки, то можно раздать на руки ученикам список ответов (без номеров), чтобы они выбирали правильный, исходя из ситуации, описанной на билете. ниже прилагается ряд примеров. 1. мне не хватит славы. когда царь филип ii, его отец, одерживал победы, александр сначала радовался, а затем мрачнел и говорил… (отец завоюет всё, что можно, и мне уже не удастся совершить ничего великого и блестящего.) 2. два уха царя. александр, слушая обвинителя (истца), всегда закрывал одно ухо. когда его спрашивали, зачем это делается, то он отвечал… (второе ухо я оставляю, чтобы слушать обвиняемого.) 3. ищи царство по себе. когда александр в присутствии отца смог укротить и объездить непокорного коня буцефала, что не удалось никому из людей при дворе, то царь (ищи, сын мой, царство по себе, македония слишком мала для тебя! ) 4. два отца. александр высоко ценил своего учителя аристотеля и когда сравнивал его с отцом, то (филиппу я обязан тем, что живу, а аристотелю тем, что живу достойно.) 5. с неба на землю и с земли на небо. когда александра спросили, почему своего учителя — философа аристотеля — он почитает больше, чем отца, то царевич ответил… (отец, воспитав мое тело, низвел меня с неба на землю, а аристотель, воспитав мою душу, поднял с земли на небо.) 6. я не повелеваю даже этим. в юности александр прочитал сочинения о существовании множества миров и огорченно воскликнул… (а я не повелеваю даже этим миром! ) 7. что кому нужно? встретившись с философом диогеном, александр рассказал ему о своем желании завоевать весь мир, на что диоген ответил… (ты хочешь завоевать то, что мне и даром не нужно.) 8. просьба. когда александр посетил диогена, то спросил философа, нет ли у того какой-либо просьбы, и получил ответ… (подвинься немного в сторону: ты заслоняешь мне солнце.) 9. если вспоминая о диогене, александр (если бы я не был александром, то хотел бы быть диогеном.) 10. надежный капитал. перед походом на восток александр раздарил свои владения и деньги друзьям; на их вопрос, что же он оставляет себе, молодой царь ответил коротко… (надежды! ) iii биограф. готовясь к походу в малую азию, александр отправился в священные дельфы, чтобы вопросить оракула о своем будущем. он приехал в тот день, когда жрица не делала предсказаний. тогда александр пошел за ней сам и хотел силой заставить ее исполнять свои обязанности. вынужденная уступить царю, пифия воскликнула: настя липп. заранее
0,0(0 оценок)
Ответ:
liliya15nafikova
03.06.2021 03:19

Відповідь:

Англія, Франція, Німеччина та Україна: економічна історія. Реферат

У рефераті подано відомості про економічну історію Англії, Франції, Німеччини та України в ХІХ - ХХ століттях

Англія. В останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промислового виробництва. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росії, Японії зумовив виникнення нових центрів промислового виробництва. Англійська промисловість почала втрачати іноземні ринки збуту. Водночас американські та німецькі товари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутрішній ринок країни.

Головною причиною відставання Англії було поступове фізичне і моральне старіння виробничої бази британської промисловості. Англійські фабрики та заводи були збудовані ще в кінці XVIII - першій половині ХІХ, ст. і оснащені машинами та механізмами доби промислового перевороту. Вони неспроможні були виготовляти таку кількість виробів і такої якості, як американські та німецькі, що базувалися на ефективнішій виробничій основі, створеній науково-технічним процесом останньої третини XIX ст.

Технічна модернізація англійської промисловості була вкрай необхідною, але надзвичайно дорогою і складною, вона вимагала додаткових капіталовкладень, Англійські підприємці та банкіри віддавали перевагу експорту капіталу за кордон, в колонії та залежні країни, в яких наявність дешевої робочої сили забезпечувала їм високі прибутки. Вивіз капіталу був бажаним також з огляду на зростаючі потреби в колоніальній сировині - нафті, руді, кольорових металах, каучуку та ін.

Тим не менше, в англійській промисловості поступово відбувалися структурні зміни. Як і в США та Німеччині, в Англії високими темпами розвивалися галузі важкої промисловості, особливо сталеплавильна, електротехнічна, хімічна. Вони випередили традиційно розвинені галузі - видобуток вугілля, виплавку чавуну, переробку бавовни. На розвитку англійської промисловості позначалась слабка енергозабезпеченість країни.

Процес монополізації промисловості в Англії проходив повільніше, ніж-в США та Німеччині, тут тривалий час зберігалися дрібні та середні підприємства. Банківський капітал випереджував промисловий за темпами концентрації і централізації. Напередодні першої світової війни 27 великих банків Англії володіли 86% усіх вкладів. Надлишковий капітал Англія інвестувала в економіки своїх колоній, які на початку XX ст. у 100 разів перевищували розміри метрополії.

Інвестиції направлялися, як правило, у виробничу сферу - будівництво підприємств, шахт, портів, доріг і т. ін. Англійські монополії в колоніях та напівколоніях відігравали роль важливого механізму переливання капіталів і технологій, будували транспортні комунікації, створювали соціальні інституції, готували місцеві кадри для підприємницької діяльності.

У французькій промисловості також необхідно було міняти застаріле фабрично-заводське обладнання, що вимагало значних капіталовкладень. Тим часом французькі капітали експортувалися і становили 30% світових інвестицій. За даними на 1908 р. у французьку промисловість і торгівлю було вкладено 9,5 млрд. франків, в облігації та закордонні цінності - 104,4 млрд. франків. Вивіз капіталу в колонії та напівколонії давав величезні прибутки.

Відсталою порівняно із США та Німеччиною була й структура французької економіки. Скорочувалися потужності металургії, вугільної та інших галузей промисловості. Успішно розвивалася легка промисловість. Перед Першою світовою війною Франція залишалася аграрно-індустріальною країною.

Перемога над Францією, анексія Ельзасу та Лотарингії (промислове розвинутих провінцій), контрибуція у розмірі 5 млрд. франків сприяли економічному зростанню Німеччини. Різко збільшилися інвестиції у промисловість. Масово виникають нові заводи і фабрики.

Велике залізничне будівництво (у 1870-1875 рр.) щорічно вводилося 1500-2000 км шляхів) стимулювало розвиток металургії, добувної промисловості. Німецька металургія поступалася лише американський. Важлива роль належала машинобудуванню, зокрема виробництву двигунів внутрішнього згоряння. Успішно розвивалися нові галузі промисловості: хімічна, електротехнічна, автомобілебудівна.

Промисловість і сільське господарство України були вщент зруйновані. Лише прямі збитки, завдані народному господарству республіки, склали величезну суму - 205 млрд. крб., - яка в п'ятеро перевищувала державні витрати на будівництво нових заводів, фабрик, електростанцій, шахт та інших підприємств у роки довоєнних п'ятирічок. А загальні втрати, яких зазнали населення та народне господарство України, склали астрономічну цифру - майже 1,2 трлн крб.

0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота