Якщо розглядати нашу планету, як живий організм, не виникає сумнівів, що роль кровоносних судин з гордістю перейняли на себе водойми. Недарма існує відомий у світі перифраз до слова «річки» — «голубі артерії планети». Що станеться, якщо кровоносні судини постійно закупорювати, все більше та більше? Тромбоз — не найприємніше явище, що здатне призвести навіть до смерті.
«Блакитні артерії» Землі також на шляху до тромбозу: ми закупорюємо їх дедалі більше, не звертаючи на це особливої уваги. Такі «тромби» — не що інше, як тонни сміття, що викидаються у водойми щороку в усьому світі. Люди славляться своєю любов’ю до чистоти. Та щоб у дворі було чисто, потрібно ж кудись подіти весь непотріб. Кому яка різниця, що відбуватиметься за межами їхнього двору? Ми помічаємо пластикові пляшки в річці, морі чи озері зазвичай лише тоді, коли приходимо туди відпочивати. Все це — загроза дефіциту води в майбутньому, про що варто замислитися вже зараз.
З кожним роком кількість питної води нестримно зменшується, мільйони крапель тікають від нас у невідомість. Проблема придатної для споживання води — одна з найактуальніших і найглобальніших, адже від води залежить життя і добробут кожної людини, незалежно від статі, віку, раси та інших характеристик. Звичайно, глобальні проблеми варто розглядати та вирішувати на світовому рівні, проте кожна людина — ніби маленька крапля в океані, та що є океан, як не мільярди крапель? Від кожного без винятку залежать темпи розвитку цієї проблеми, тому починати, на мою думку, потрібно з малого.
Кожна людина має відчути свою важливість і значущість у вирішенні такого, здавалося, глобального питання, як проблема чистої прісної води. Всі ми несемо відповідальність за наші дії та, зокрема, за байдужість і бездіяльність. Якщо ставитися до води недбайливо зараз, що ж залишиться нашим дітям? Важливо усвідомити, що саме ми творимо майбутнє не лише для нас, а й для наступних поколінь, для наших нащадків.
Щоб вирішити цю екологічну проблему, передусім потрібно, щоб у кожного розвивалась екологічна свідомість, яка стримуватиме недбайливі, неекономні дії стосовно води. Пригадайте: скільки води за сьогодні витратили особисто ви? А скільки було можливостей зекономити? Ставте собі такі питання щодня — це наблизить людство до вирішення проблеми дефіциту води.
Отже, вода — те багатство, без якого не здатна вижита жодна людина в світі, тому важливо, щоб кожен зробив свій внесок. По-перше, ми маємо усвідомити значущість водних ресурсів, а по-друге, — зробити все можливе для виконання такої на перший погляд крихітної, та насправді світового значення місії, як дбайливе ставлення та збереження води.
Що стосується Буковини, то румунська влада на її території з 1918 по 1928 роки запровадила військовий стан; наступне десятиліття було відносно ліберальним; нарешті, у 1938 році в Румунії до влади приходять військові, котрі запроваджують жорстке авторитарне правління. Відповідно і політична діяльність на Буковині існувала головним чином за ліберального періоду. Помірковані сили під проводом Володими-
ра Залозецького утворили Українську національну партію, розпущену з початком військового правління. У середині 30-х років нечисленні групи національно-революційного спрямування об'єдналися під керівництвом Ореста Зиба.чинського, Петра Григоровича та Дениса Квітковського. Після 1938 року національно-революційні групи змогли завдяки гарній конспірації продовжити свою діяльність. Існували на Буковині також і комуністичні гуртки, проте в них фактично не було українців.
Інша ситуація склалася на Закарпатті. У 1918 році лідери українських сил Закарпаття погодилися на включення цієї території на правах автономії до Чехословацької держави (проте реально ця автономія була здобута дуже нескоро). Демократична республіка, яка встановилася тут, була найпоступові-шою з усіх новоутворених держав Східної Європи. Як наслідок, темпи прогресивних змін у житті українців Закарпаття були вищими, ніж будь-де на інших українських землях - від Дону до Сяну. У Чехосло-ваччині не проводилося придушення національно-культурних прагнень українців; навпаки, різко зросла кількість навчальних закладів, у тому числі з українською мовою викладання, кількість культурницьких організацій.
В умовах демократичної конкуренції українські організації гуртувалися в трьох таборах: русофільському, який мав традиційно сильні позиції ще з другої половини XIX століття; русинському, котрий обстоював існування окремої нації й очолювався головним чином мадяризованими священиками, що приховували свої симпатії під машкарою русинського локалізму; та українофільському, що привертав симпатії передусім молоді. У вільному змаганні з іншими таборами українофіли здобули підтримку абсолютної більшості інтелігенції Закарпаття. Товариство та», організація українських скаутів «Пласт», Асоціація українських вчителів та інші організації мали великий вплив у цьому регіоні. Проте значна кількість українофілів, зачарована радянською пропагандою, схилилася на прорадянсь-кий та прокомуністичний бік, хоча і не оформлювала організаційно свої уподобання. Водночас існували і симпатики ідеології інтегрального націоналізму, проте також більшою частиною не оформлені в певні організаційні стуктури.
Події наприкінці 30-х років поставили Закарпатську Україну в один з центрів уваги Європи і засвідчили достатньо високу зрілість українського руху; про це мова піде далі.
Проте основою політичного життя'українського народу, його духовної й ідейної самоорганізації на той час стала Галичина, - попри всі репресії, які хвилями накочувалися, ініційовані польською владою, - а також суміжна з нею Волинь і Холмщина, які Польща відтяла від колишньої Російської імперії.
Объяснение:
