Скоро сдавать !

напишите рассказ от имени участника крестовых походов. в рассказе необходимо опираться на конкретные факты, обозначить в какой именно поход идете, к какому сословию вы принадлежите, каковы ваши взаимоотношения с представителями иных сословий, какие цели вы ставите перед собой, какое у вас оружие, каким передвигаетесь, какими ведете борьбу с мусульманами, каков итог этого похода для вас, что нового для себя вы узнали в этом походе. ответ должен содержать не менее 7-ми предложений, не менее 4-х фактов.

Объяснение:

1635 году было создано централизованное Джунгарское ханство во главе с Батуром-хунтайд-жи. Оно находилось к юго-востоку от Казахстана. В 1640 году джунгары и другие калмыцкие роды приняли свод военных и гражданских законов под названием «Степноеуложение». Заметно укре-пилось единство джунгар, усилилась их боевая мощь. Была сильно укреплена воинская дисциплина. Так, за уход с поля боя предусмат-ривались крупные штрафы скотом и вооружением. За непредупреж-дение появления врага и предательство наказывали смертной казнью. В военное время каждое родовое подразделение джунгар в кратчайшие сроки превращалось в боевую единицу. Они могли выставить бое конную армию общей численностью до 100 тысяч воинов. В их рядах были отряды стрелков. Немецкий ученый ХVШ века И. Георги по этому поводу писал, что они «сходили с лошадей, когда палили из ружей»

За короткий час Лікург врятував народ від заколотів і безладдя. Насправді, за чотири століття до Пелопоннеської війни у Спарті не було політичних потрясінь. Дріб­ні інтриги між царськими сім'ями не беруться до уваги.

Іноземців у Спарті вражав громадський спокій і безпека, беззаперечне підкорення молодших старшим, небагатослівність і за­конослухняність спартанців, потайність і засекреченість у держав­них справах. Вони дивувалися завзятій прихильності спартанців до військових занять і атлетичних вправ, їхній байдужості до наук і мистецтва. Правителі прагнули повністю ізолювати державу, своїх співгромадян від спілкування з іншими полісами і народами. Торговельні стосунки з іншими країнами були заборонені ще в VI ст. до н. е. Під загрозою смерті спартанцям заборонялося з особистих потреб виїжджати за межі своєї держави. Виїзд за кор­дон дозволявся лише воєначальникам, послам і проксенам.

Є така думка, що приписувані Лікургу античною традицією реформи насправді є тривалий процес перебудови суспільної си­стеми дорійців. Саме ж «Лікургове законодавство»,— продукт ко­лективної творчості кількох або навіть багатьох реформаторів. Основною метою здійснюваних перетворень було згуртувати ко­лектив громадян в критичній обстановці після другої Мессенської війни.