У 1919р. було встановлено репарації для Німеччина в розмірі 269 млрд марок.
Паризька конференція 1921р. скоротила суму репарацій до 226 млрд марок, яку вона мала виплатити протягом 42 років. Лондонська конференція 1921р. ще скоротила реперації до 132 млрд марок, які мали були сплачені протягом 37 років.
Але у 1922р. Німеччина відмовилася сплачувати, тому що держави-переможниці не надали їй п'ятирічну мораторію. Була ще пропозиція Лондона про зменшення суми до 50 млрд марок, але це дуже обурило президента Франції Р. Пуанкаре і він відхилив це. 11 січня 1923р. франко-бельгійська армія окупувала Рур. Причина: несплачування реперацій Німеччиною. У 1924р. у Лондоні скликано міжнародну конференцію. На ній 16 серпня конференція затвердила "план Дауеса", розроблений амер. банкіром Чарльзом Дауесом. Відповідно до нього Німеччина мала сплатити в перші п'ять років 1-1,75 млрд марок репарацій на рік, а далі - по 2,5 млрд марок на рік. Вона отримувала позики із яких 70% були від США. З Руру відійшли франко-бельгійські війська. Німеччина отримала кредитів на 32 млрд марок і сплатила репарацій на 11,5 млрд марок. 1929-1930рр. у Гаазі відбулася міжнародна конференція, яка прийняла "план Юнга", розроблений амер. банкіром Оуеном Юнгом. Скорочення суми репарацій до 113,9 млдр марок, а щорічних виплат - до 2 млрд марок. Термін виплати - 55 років. План став нечинним у за рішення Лозаннської конференції 1932р. ВИПЛАТА ПРИПИНЯЛАСЬ. За весь час Німеччина сплатила 21,8 млрд марок, натомість отримала 39 млрд марок.
