Причинами раздробленности были 1.Своеобразие управления в государстве, поэтому правители в разных областях государства хотели быть независимыми,наличие в каждой земле народного собрания, выборной власти, народного ополчения. Население также поддерживало местного князя, а не князя в Киеве.Отсутствовал порядок наследования престола в Киеве, ослабление центральной власти. Стремление князей закрепиться на территории, чтобы иметь ее для передачи по наследству. 2. Усложнение социальной обстановки в каждом княжестве, возникновение новых слоев населения, поддерживающих власть местного князя –бояр, духовенства, торговцев, ремесленников, зарождение дворянства. 3. Экономической причиной раздробленности была самостоятельность районов, ведение в них натурального хозяйства, слабость связей в экономике между княжествами. 4. Благоприятная внешняя обстановка, отсутствовали внешние враги государства. Последствиями раздробленности стало 1.Развитие экономики отдельных княжеств. Расширение торговых связей между княжествами. 2. Быстрое развитие ремесел 3.Расширение границ государства 4.закабаление крестьян 5.Ослабление обороно государства. 6.Ослабление и раззорение княжеств из-за набегов татаро-монголов. 7. отсутствие центральной власти.
Просві́тництво — широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення у другій половині XVII —XVIII століття. Представники цієї течії: вчені, філософи, письменники, митці — вважали метою суспільства людське щастя, шлях до якого — переустрій суспільства відповідно до принципів, продиктованих розумом, були прихильниками теорії природного права. Несправедливість та поневолення, які панують у суспільстві, вони вважали наслідком накинутих можновладцями законів, релігійних забобонів та нестачі справжніх знань. Своїм завданням вільнодумці проголошували утвердження свободи, розвиток природних здібностей кожного, громадянське виховання та поширення освіти. XVIII століття називають також Добою розуму, адже разом з ідеями Просвітництва утверджувалася віра в силу знань та можливість розумного облаштування громадського життя. Саме в цей час виникла й ідея поступу — тобто послідовного розвитку людства через здобуття нових знань, вдосконалення суспільного ладу та покращення умов життя[1].
Объяснение:
В. Интернете так написано
