Причини:
1) Пошук родучих земель
2) Недостатня сировинна база у Греції
3) Напади персів
4) Демографічна причина
5) Соціально-політична причина
Колонії:
Борисфеніда
Херсонес
Ольвія
Керкінітида
Калос-Лімен
Тіра
Феодосія
Пантікапей
Побут і культура античних держав Північного Причорномор'я мали багато спільного з життя та культурою всього античного світу. Під впливом давньогрецької культури поширилася грамотність. Значна увага приділялася фізичній підготовці юних громадян. Для занять спортом споруджували спеціальні будинки-гімнасії. Популярними були спортивні змагання з п'ятиборства, бігу, стрільби з лука тощо. Про поширення медичних знань свідчать знахідки бронзових і кістяних медичних інструментів. В Ольвії діяла аптека.
Певного розвитку набули історія, географія, філософія. Історію Херсонесу написав історик Сіріск(ІІІ ст. до н. е.). З географів варто згадати Діонісія Ольвіанського (І ст. до н. е.). Важливе місце у суспільному і культурному житті посідав театр. Театри діяли в Ольвії, Херсонесі, Пантікапеї. Мистецтво античних держав Північного Причорномор'я являє собою складне переплетення еллінської традиційної культури і надбань місцевих племен.
Внутренняя и внешняя политика Лжедмитрия II
Локальные успехи Лжедмитрия II были кратковременными. Удивительно вообще, как он смог собрать под свои знамена сколько-нибудь значительные силы. Видимо, в народе еще сохранялась наивная вера в чудесное предыдущего самозванца. «Тушинский вор» решил начать восхождение к власти с белорусских городов Пропойска и Стародуба. Именно здесь он рискнул объявить себя «царем Димитрием Иоанновичем». Вокруг него стали собираться остатки польской шляхты, часть казачества, мятежники атамана Ивана Болотникова (сколько нам твердили в свое время о первой «крестьянской войне» под предводительством последнего…). Весь этот, без преувеличения, пестрый сброд, ведомый весьма сомнительным субъектом, предпринял поход сначала на Брянск, затем на Тулу. Удалось даже одержать победу над войском Василия Шуйского и стать лагерем в подмосковном Тушино. Под контролем войск самозванца оказались значительные территории севернее от Москвы. Лжедмитрию II покорились Ярославль, Вологда, Ростов, Суздаль, Владимир. Поддержку самозванцу обеспечивало широкое народное недовольство боярской властью и лично Василием Шуйским. Впрочем, поляки, в руках которых «тушинский вор» был просто марионеткой, грабили и самих крестьян. В 1609 году поляки решились на открытую интервенцию и осадили Смоленск. Провалилась и попытка посадить на русский трон польского королевича Владислава. Талантливый военачальник и опытный стратег М.В.Скопин-Шуйский окончательно расстроил планы самозванца. Тому ничего не оставалось, кроме бегства в Калугу, где он вскоре и принял бесславную смерть.
